28 квітня, 2020

#ОнлайнІнформування


(БезпекаДітейВІнформаційномуПросторі)


"Профілактика кібербулінгу. Відповідальність"

Що таке кібербулінг?
Кібербулінг – це булінг із застосуванням цифрових технологій. Він може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах та мобільних телефонах. Це неодноразова поведінка, спрямована на залякування, провокування гніву чи приниження тих, проти кого він спрямований. Приклади включають:
· поширення брехні про когось або розміщення фотографій, які компрометуюсь когось, у соціальних мережах;
· надсилання повідомлень або погроз, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди, через платформи обміну повідомленнями;
· видання себе за когось іншого/іншу і надсилання повідомлень іншим людям від його/її імені.
Особистий булінг та кібербулінг часто пов’язані між собою. Але кібербулінг залишає цифровий слід – записи, який може слугувати доказами, що дозволять зупинити цькування.
До яких наслідків призводить кібербулінг?
Коли булінг трапляється в Інтернет, може здаватися, що на вас нападають усюди, навіть у власному домі. Може здаватися, що виходу немає. Наслідки можуть тривати довгий час і впливати на людину різними способами:
Ментально – відчуття смутку, пригніченості, навіть злості, відчуття себе в безглуздому становищі
Емоційно – відчуття сорому, втрата цікавості до речей, які ти любиш
Фізично – відчуття втоми (втрата сну) або таких симптомі, як біль у животі та головний біль.
Відчуття того, що з тебе насміхаються або тебе переслідують, може заважати людям говорити або намагатися боротися з проблемою. У крайніх випадках кібербулінг може призвести навіть до скоєння самогубства.
Кібербулінг може впливати на нас багатьма способами. Але це можна подолати, і люди можуть повернути впевненість у собі та здоров’я.

Як Ви можете запобігти тому, щоб особиста інформація Вашої дитини використовувалася для маніпуляцій або приниження її в соціальних мережах?

Вчіть дитину добре подумати, перш ніж публікувати або ділитися будь-чим в Інтернеті – це може залишитися в Інтернеті назавжди і може бути пізніше використане на шкоду. Не вказувати особисті дані, такі як адреса, номер телефону чи назва/номер школи.
На сам перед дізнаватися про налаштування конфіденційності улюблених додатків у соціальних мережах. Ось декілька дій, які  Ваша дитина може вжити у більшості з них:
· Ви можете вирішити, хто може бачити ваш профіль, надсилати вам повідомлення або коментувати ваші публікації, скоригувавши налаштування конфіденційності вашого облікового запису.
· Ви можете повідомляти про образливі коментарі, повідомлення та фотографії та вимагати їх видалення.
· Окрім «видалення з друзів», ви можете повністю заблокувати окремих користувачів, щоб вони не могли бачити ваш профіль або надсилати вам повідомлення.
· Ви також можете зробити так, щоб коментарі окремих користувачів бачили лише вони самі, не блокуючи їх повністю.
· Ви можете видаляти публікації зі свого профілю або ховати їх від певних людей.
У більшості улюблених Вашою дитиною соціальних мереж люди не отримують сповіщення про те, що їх заблокували, обмежили або поскаржилися на них.

Якщо Ви підозрюєте, що Вашу дитину цькують в мережі, як дізнатися чи так це?

Можна спостерігати за непрямими ознаками.
Дитина, можливо, - жертвою кібербулінгу, якщо вона
1.    Стає сумною, злою або перебуває в стресі під час або після використання Інтернету або мобільного телефону.
2.    Виказує тривогу, коли отримує повідомлення, «швидке повідомлення» або електронного листа.
3.    Уникає обговорень або проявляє секретність з приводу активності за комп'ютером або мобільним телефоном.
4.    Відчужується від сім'ї, друзів і занять, які раніше любила і захоплювалася.
5.    Стала вчитися гірше, оцінки знижуються з нез'ясовних причин.
6.    Відмовляється відвідувати школу або ходити на конкретні уроки; уникає групових заходів з однокласниками.
7.    Виявляє зміни в настрої, поведінці, сні, апетиті або перебуває в смутку, туги або тривоги.

Найкраще поговорити з дитиною по душам.
Незалежно від того, скільки болю завдає цькування, діти часто неохоче розповідають батькам і вчителям про кібербулінг і цькування в Інтернеті, тому що вони бояться, що такий вчинок призведе до позбавлення їх привілеї сидіти за комп'ютером і мати мобільний телефон. У той час як батьки завжди повинні відстежувати, як дитина використовує технології, важливо не загрожувати втратою доступу до мобільних пристроїв або іншими покараннями дитині, який став жертвою знущань в Інтернеті.

Отже, дитина звернулася до Вас за допомогою, щоб впоратися з ситуацією, в якій вона стала об'єктом цькування і знущань в мережі Інтернет.
Почнемо з того, що звернення підлітка за допомогою до батька чи матері (в будь-якій ситуації!) є, як правило, надійним індикатором вашого батьківського авторитету і каже про атмосферу довіри у вашій родині. А це як раз і є необхідною умовою для щирого діалогу дитини з авторитетним дорослим «на рівних», без якого не вирішити ні одну проблему. Підготуйтеся до бесіди

Налаштуйтеся на конструктивний лад
Ваша щирість у бажанні допомогти дитині створить атмосферу довіри. Від вашого настрою, який дитина може дуже тонко відчувати, як ніколи залежить успіх самої бесіди, а може бути - і здоров'я вашої дитини.

Сплануйте і підберіть відповідний момент і вдале місце для розмови
Поставтеся з усією серйозністю до прохання дитини про допомогу в захисті від кібербулінгу.
Бути почутим і зрозумілим це основні людські потреби, тому Ваша здатність щиро слухати дитину і розуміти її почуття і переживання означає для неї ВСЕ!
Для бесіди знайдіть зручне для обох місце, де ви обидва будете почувати себе комфортно, а ваша дитина буде відчувати себе досить захищеною, щоб говорити вільно і відкрито.

Тримайте емоції під контролем.
Будьте впевнені, що Ви зможете надійно управляти своїми емоціями, перш ніж зберетеся поговорити з дитиною на настільки делікатні теми.
Пам'ятайте, що Ви є взірцем для наслідування, і Ваша дитина вчиться у Вас конструювати як кращі, так і гірші способи реагування на стресові ситуації, якими є, наприклад, буллінг і Кібербулінгу.

Обговоріть проблему, будучи уважним слухачем
Поговоріть з Вашою дитиною про проблему. Вона надала Вам довіру! Уважно поставтеся до її розповіді.
Першим кроком до надання допомоги Вашій дитині є вміння бути хорошим слухачем, а лише потім експертом для обговорення проблеми.
1. Перш за все, слід донести, що дитина Вам дорога, що Ви її приймаєте, якою би вона не була, і хвилюєтеся про неї. Зараз їй особливо важливо знати - що б не сталося, що б вона не накоїла, Ви все одно будете поряд з нею і на її боці.
2. Не варто пом'якшувати інцидент, не треба говорити, що бувають речі і страшніше, тому що зараз для дитини немає нічого гіршого того, що сталося. Будучи в стресі, вона не може філософськи подивитися на проблему, тому дайте їй знати, що Ви прекрасно розумієте, наскільки серйозною є її ситуація, наскільки її біль виправдана.
3. Раціональною логікою в даному випадку складно чогось досягти: не можна сперечатися, не можна говорити «але ж ти теж був(ла) неправий(а), що так вчинив(ла) - ти ж їх сам(а) спровокував(ла)». Навіть якщо це так, це лише зведе стіну між вами і дитиною, яка утвердиться в думці, що «дорослі не розуміють». Уникайте подвійних стандартів: якщо Ви запевнили дитину в тому, що Ви на її боці, дотримуйтесь цього до кінця.
4. Дитині важливо знати, що Ви відчуваєте те, що відчуває вона. Розкажіть, що проходили через подібне  - нехай, в Вашому дитинстві не було Інтернету, але Ви були в її віці, Вас задирали, Вам теж було погано. При цьому не треба порівнювати її біль зі своєю, не треба говорити, що Вам було ще гірше. Навіть якщо Ви свого часу знайшли в собі сили і впоралися самостійно, не варто загострювати на цьому увагу - краще скажіть, що в той момент Вам дуже хотілося, щоб хтось, хто міг почути, був поруч.
5. Лише завоювавши довіру дитини, можна обговорити деталі інциденту. Не робіть попереджувальних здогадок - нехай дитина розповість все сама, їй дуже важливо виговоритися. Довірлива розмова часто багато в чому і є рішення, яке дозволить уникнути безлічі негативних наслідків для незміцнілої дитячої психіки.
Запропонуйте дитині не відповідати на образи відразу. Зла, агресивна відповідь зопалу може тільки загострити ситуацію. Порадьте дитині зберегти образливі матеріали в якості доказів.

Ось кілька способів, як Ви і Ваша дитина можете відповісти на кібербулінг:
1. Спокійно і твердо скажіть «стоп». Це не є відповіддю на агресію, ви просто просите людини зупинитися. Якщо це не допомагає навіть з другого чи з третього разу, то спробуйте інший спосіб.
2. Збережіть докази кібербулінгу і інвентаризуйте їх (образливі повідомлення, картинки явно образливого характеру або загрозливі тексти).
3. Покиньте місце, де Ваша дитина піддається переслідуванню, заблокуйте адреси електронної пошти та телефонні номери хуліганів і змініть електронну пошту і телефонний номер дитини.
4. Поскаржіться на кривдника-користувача адміністраторам сайту. Більшість сайтів з системою інтерактивного спілкування мають угоду про умови використання, яке забороняє користувачам ображати один одного.
5. Якщо кривдник ідентифікований, то зв'яжіться з батьками кривдника і чітко дайте їм зрозуміти, що переслідування повинно припинитися. Надайте електронні докази. Постарайтеся не спровокувати захисну реакцію.
6. Попросіть допомоги шкільної адміністрації, якщо випадки кібербулінгу спостерігаються серед учнів.
7. Зв'яжіться з поліцією, якщо Ваша дитина в небезпеці. Поліція допоможе вжити заходів з приводу погроз фізичного насильства.

Відповідальність
Закони, що забороняють булінг, особливо кібербулінг, є відносно новими і поки що прийняті не в усіх країнах. Ось чому багато країн для протидії кібербулінгу використовують інші відповідні закони, наприклад, законодавство проти домагань.

У країнах, які мають спеціальні закони проти кібербулінгу, поведінка в Інтернеті, яка навмисно викликає серйозні емоційні негаразди, розглядається як злочинна діяльність. У деяких із цих країн жертви кібербулінгу можуть шукати захисту, забороняти спілкування із визначеною особою та вимагати обмеження використання кривдником електронних пристроїв, за допомогою яких він/вона скоює кібербулінг. Таке обмеження може бути тимчасовим чи постійним.
Верховна Рада України 18 грудня 2018 року прийняла Закон України №8584 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії булінгу», який вперше визнає юридично поняття булінгу в українському законодавстві та передбачає відповідальність не тільки за вчинення, але й за приховування випадків булінгу.
Закон вносить зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими встановлюється відповідальність за булінг.
Так, вчинення булінгу тягне за собою накладення штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20-ти до 40-ка годин.
Водночас за булінг, вчинений групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, законом встановлено штраф від 1700 до 3400 грн або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.
Булінг, вчинений дітьми від 14-ти до 16-ти років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють. Його розмір, відповідно до ухваленого закону, становить від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин. Водночас законом визначено покарання за приховування випадків булінгу педагогічним, науково-педагогічним, науковим працівником, керівником або засновником закладу освіти.
Також внесені зміни до Закону «Про освіту». Зокрема, вводиться визначення терміну «булінг» як «моральне або фізичне насильство, агресія у будь-якій формі або будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам, що мають ознаки свідомого жорстокого ставлення».
За даними дослідження, проведеного дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) у 2018 році, серед 10-17-річних українців кожен п’ятий підліток визнає себе жертвою онлайн-знущань.
І ці три історії, обрані з численних реальних випадків із віртуального життя дітей, – лише крапля в океані можливого психологічного та емоційного тиску у всемережжі інтернет.
Але далеко не всі знають про правила безпеки в інтернеті, тож можуть опинитись у ситуації кібербулінгу.
На початок квітня 2019 року в Україні було винесено близько п’ятдесяти постанов суду за доведеними випадками булінгу.
Чотири випадки з матеріалів постанов можна трактувати як кібербулінг. Справи були складені за фактом розповсюдження фото без згоди особи. В одному випадку через Viber, у трьох інших – Instagram.
А ось приклад з однієї із судових справ.
Дівчині в школі погрожували через соцмережі. Вона поскаржилася на це своїй подружці.
Подружка вчинила бійку з кривдниками. У результаті проти подружки склали адмінпротокол. Її батьки заплатили штраф за те, що дівчина здійснила булінг.
Проблема ж онлайн-погроз, з яких усе почалось і через які сталася бійка, не була навіть розглянута правоохоронними органами. 

У нашому законодавстві є визначення поняття "булінг" та діє адміністративна відповідальність за цькування в офлайні.
І можна поаплодувати законотворцям, що закон про булінг містить частину про використання інформаційних технологій. Але ці аплодисменти не будуть гучними, бо заходи з протидії кібербулінгу, запропоновані в цьому документі, не можуть захистити дітей, які опинились у ситуації кібербулінгу, і це яскраво ілюструє наведений вище приклад з реального життя.
Утім, щоб захистити права дитини в цифровому середовищі, потрібна не лише ефективна державна політика, а й усвідомлення проблеми батьками та дітьми.
Наразі Docudays UA спільно з Українською Гельсінською спілкою з прав людини (УГСПЛ) пропонують кваліфіковану юридичну допомогу дітям та/чи батькам дітей, які опинились у ситуації кібербулінгу.
Тож якщо Ви:
· страждаєте від постійних образ в Інтернеті;
· Ваш акаунт зламали та поширили особисті дані;
· у мережі Вас шантажують та погрожують оприлюднити інформацію чи дані, які Ви б не хотіли поширювати;
· вважаєте, що Вас несправедливо визнали відповідальним за переслідування когось у мережі;
· чи Ви наразилися на інші небезпеки в інтернеті та потребуєте юридичної підтримки
...звертайтеся по правову допомогу за телефонами київської приймальні УГСПЛ (044) 383 95 19, (094) 928 65 19.
Мешканці інших регіонів України за цими самими номерами можуть дізнатися адреси найближчих до них приймалень УГСПЛ, куди можна звернутися по допомогу.

Немає коментарів:

Дописати коментар