31 травня, 2020

Всесвітній День без тютюну


Всесвітній день без тютюну - Інтернет-видання "Час-Дій"Під час експедицій Колумба індіанці дарували їм тютюнові листя, які використовувалися ними для куріння, жування, як лікарські препарати. Сам Колумб не оцінив цю рослину, а ось один з його моряків Родеріго де Перез привіз з експедиції звичку палити, після чого і став першою європейською жертвою тютюнопаління.
Всесвітня організація охорони здоров’я в 1988 році оголосила 31 травня Всесвітнім днем без тютюну (World No-Tobacco Day). Перед світовою спільнотою було поставлено завдання - домогтися того, щоб в XXI столітті проблема тютюнопаління зникла. XXI століття настало, але проблема не зникла. Боротьба з нікотином триває.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я в світі від причин, пов’язаних з курінням, щорічно передчасно вмирають більше, ніж від дорожньо-транспортних пригод, вживання наркотиків, або від СНІД.
В одному з гуртожитків УжНУ відбудеться акція, присвячена ...Кинути палити нелегко. Відомо, що нікотин викликає сильну залежність, і всі ми знаємо людей, які спробували кинути, але всього лише через кілька місяців знову почали курити. Це є проблемою для всіх нас, і ми повинні нею займатися, тому що знаємо, що збільшення числа тих, хто кинув палити є ключовим елементом зниження прогнозованого тягаря викликаних тютюном смертей протягом найближчого двадцятиріччя.
Недавнє опитування в одній з великих країн, що розвиваються показало, що дві третини курців помилково вважають, що куріння спричиняє невеликий шкоду, або взагалі не робить її, деякі з них хочуть кинути палити і ще менше успішно кинули курити. В даний час більшість тих, хто успішно кинув палити, зробили це без будь-якої сторонньої допомоги. Але нам потрібно істотно підвищити рівень успішного припинення паління.
Молодь без тютюну! » Харківський національний аграрний університет ...
Сьогодні ми знаємо про існування успішних і затрато-ефективних методів лікування. Засоби заміщення нікотину, такі як нікотинова жувальна гумка, пластир, назальний спрей (аерозоль для носа) та інгалятори, а також не-нікотинові засоби, такі як бупропіон, можуть подвоїти шанси людей добитися успіху. Вони повинні стати більш широко доступні, а їхня вартість також повинна знижуватися, щоб курці в усіх країнах могли собі дозволити придбати їх.
Доброю новиною є те, що можна знайти істотні переваги для здоров’я, кинувши палити в будь-якому віці. Ті, хто кинув палити у віці 30-35 років, мають тривалість життя, як та, що у людей, які ніколи не палили.

29 травня, 2020

#ДляВасБатьки


#"Розмови"зВихованцями

Сила арт-бібліотерапії або чому важливо читати...

Чому важливо читати книжки? ГПД

Чому важливо читати!
     Наш мозок - це система, яка потребує постійного поліпшення, і читання один з найдоступніших форм його вдосконалення. Коли ми читаємо історії та автор книги описує нам атмосферу і деталі, наш мозок зі швидкістю 120 слів здатний створити цю віртуальну реальність. І читання в такі випадки виступає самим кращий тренажером для мозку. Тому, читання художньої літератури, створює сприятливі умови для постійного тонусу мозку і забезпечуємо умови його самооновлення, через створення нових синоптичних зв'язків між лівим і правим півкулею.


Отож, якщо вам хочеться мати хорошу пам’ять не лише зараз, але і в далекому майбутньому, розвинути уяву та прожити довге життя, просто почніть читати!

Хто читає, того складніше обдурити
      У людей уяву яких формується під впливом постійних метафор і образів, розвивається «синдром правди», вони немов досвідчені режисери здатні програмувати події наперед і тонко відчувають фальш і обман. Вони тисячі разів читали про характер і особливості цього стану в романах і повістях, поступово формуючи тонкий барометр почуттів з чужого досвіду. Ця здатність дає можливість побачити реальність в істинному кольорі.


 Хто читає, той прекрасний аналітик
     Читачі художньої літератури, проживають безліч життів і як губка отримують досвід виходу з різних складних ситуацій, тим самим здатні більш швидко і якісно робити вибір в житті, аналізувати ситуацію, шукати потрібні відповіді на актуальні питання. І за замовчуванням вони розумніші і якісні в прийняття рішень.

Чому важливо читати книжки? ГПД

Хто читає той креативний
     Формування нової реальності кожен раз, як тільки розвивається сюжет в книзі, дає можливість читачеві, підсвідомо програмувати нові реальності з різними варіантами сюжету. Такий навик розвиває фантазію і образне мислення. Таким чином дані люди зможуть зробити власне життя більш инверсной і різноманітною.

Читання формує концентрацію уваги
     Утримуючи сюжет і лінії, послідовність ми активуємо нашу увагу і формуємо високий рівень її концентрації, що безумовно корисно для придбання нових навичок і освоєнні нових знань.

Читання — це не тільки прекрасний спосіб проведення дозвілля, а й відмінний інструмент для підтримки фізичного і психічного здоров’я.

Хто читаємо відчуває себе менш самотнім
    Книги відмінний спосіб позбутися себе від самотності, і як наслідок у таких людей менше депресій. Відмінна книга повністю включає читача в ситуацію і відносин. Ми немов стаємо частиною книги і самотність відступає.


Чи знали ви що…? Читання книжок може продовжити життя!!! Згідно з останніми дослідженнями, тривалість життя людей, які захоплюються читанням, в сер...


27 травня, 2020

#ОнлайнІнформування


Риси творчої дитиниПо-перше, творчість — це засіб власного духовного розвитку особистості, це можливість робити кожен день життя цікавим і неповторним. По-друге, творчість — це рушій прогресу.
Отже, якщо ми навчимо дітей бути творцями, то розв’яжемо багато проблем одночасно — починаючи від культурного і технічного зростання нації і завершуючи соціальною сферою .
В творчості людина реалізує в усій повноті свої знання, уміння та здібності, а отже отримавши можливості випробувати себе в різних видах діяльності, наочно переконуються в наявному арсеналі знань, умінь та здібностей і цим самим адекватно оцінює свої можливості, що безумовно сприяє в майбутньому правильному вибору професії.

Как развить творческие способности
Підлітковий вік… Діти у цей період швидко змінюють свої інтереси. Одне захоплення витісняє інше, не давши йому зміцнитися. Чим менше інтерес, тим легше він заміняється. Інтерес може і зовсім зникнути тому, що якось сама собою вичерпується справа, що займала; дитина доходить до меж, доступних їй. Підлітки кидають улюблені заняття тому, що в них з'являється вікова вимогливість до себе, їх вже не задовольняють абиякі результати роботи, а кращих вони домогтися не можуть. Це час, коли керують інтереси товаришів, підлітки цілком під їхнім впливом. Колишні захоплення вважають “дитинством”, а новим ще не час. Звичайно це інтереси досить пасивні. Немає внутрішньої причетності до науки, до предмету, що цікавить, немає внутрішнього обов'язку знати все про предмет. Трапиться стаття, прочитають, а спеціально шукати не стануть. Є рух: увесь час щось нове.
Є й така група підлітків: ті, хто втратив дитячі інтереси і не знайшов нові, гідні його нинішнього віку. Утворився вакуум: його заповнюють час, проведений в пустих розмовах з однолітками, перегляд телепередач та читання книжок, що не приносять жодної користі.
Це самий відповідальний період. Час, коли інтереси зв'язують з майбутньою професією. Пора визначатися, вибір інтересу обмежується свідомістю власних можливостей. Час сумнівів. Одні коливаються, інші хапаються за книги, читають спеціальну літературу, для третіх питання вже 15 давно вирішене й у душі вони вважають себе фізиками, лікарями, танцюристами. Іспити ці не тільки для дітей. Якщо до 10 класу в дитини ясно визначилась схильність, якщо він любить обрану справу, то виходить, що уся стратегія виховання була правильною й успішною. Зміст її життя складе праця, що приноситиме задоволення.

Що ж можуть батьки у розвитку творчих здібностей своїх дітей?

Піднятися до дитини
Как смотреть с ребенком фильмы на английском - mama.ruСьогодні, на жаль, більшість батьків, зайняті та втомлені повсякденними життєвими клопотами, неуважні до проблем своїх дітей, тож обмежують свій виховний вплив лише заборонами та проявом невдоволення поведінкою дитини.
Інша крайність – занадто амбітні, не в міру заклопотані успіхами своїх дітей. У таких сім’ях, вимоги до дітей завищені, їхніх можливостей не знають та не розуміють. Можливо, що такі батьки колись самі не реалізували себе в якійсь сфері діяльності й настирливо нав’язують свої нездійснені мрії синові чи доньці.
Тож варто шукати золоту середину: намагатися піднятися до своєї дитини, зрозумівши її душу, рости разом з нею і завдяки їй, виховувати її, виходячи зі здрового глузду та її індивідуальних особливостей. Потрібно розширювати свої педагогічні знання й уміння, звертатися до спеціальної літератури, встановлювати тісний і постійний контакт з педагогом, іншими батьками й разом розробляти єдину стратегію розвитку дитини.
Маємо розуміти: задатки дитини можуть не стати визначними здібностями, якщо батьки своєчасно не помітили їх, не допомогли дитині розвинутися.
Тож, підтримаймо своїх дітей на шляху їх успішного зростання й особистісного становлення! Розвивайте їх особистісні інтереси!

Спонукати до творчого розв’язання буденних ситуацій
Творческие способности разных знаков зодиакаКожна, навіть сама буденна, ситуація з життя дитини – чудова нагода для розвитку її творчих, інтелектуальних здібностей. Батькам лише треба спрямувати підлітка, підштовхнути його до самостійного відкриття. Спостерігаючи за дитиною під час вирішальних для неї ситуацій, можна переконатися, як зосереджено, напружено працює її розум і як швидко при цьому вона розвивається.
Не варто боятися перевантажити чи перевтомити дитину, із самого початку надавайте їй більшу свободу при виборі діяльності, способів роботи, чергування справ, визначення часу виконання завдань, навантаження тощо. При цьому, надаючи дитині, розумну, доброзичливу допомогу. Але ж тільки не перетворювати свободу в безкарність, а допомогу – в звичайну підказку!
Не робіть за дітей те, що вони самі можуть зробити, не думайте за них, якщо вони можуть додуматися самі. Коли дитина сама знаходить вихід із ситуації усі щасливі – підліток, який самостійно зробив відкриття, батьки, які його підбадьорили, підтримали, проявили щиру зацікавленість, надихнули на раціональні дії.
Головне пам’ятати: не заслужена похвала може тільки завдати шкоди.
Блог учителя історії Стешенко С.Т.: Поради батькам і учням

Також
1. Забезпечте необхідним інвентарем. Перед тим як віддати дітей в гурток чи студію, оцініть свої фінансові можливості. Дуже погано, якщо дитина почне займатися, наприклад, живописом, але ви не зможете їй купити необхідні фарби.
2. Заохочуйте в усіх починаннях. Під час навчання діти стикаються з проблемами і невдачами. Хваліть і заохочуйте бажання рухатися далі, навіть якщо щось не виходить.
3. Проявляйте інтерес до занять дитини. Мама і тато - це перші глядачі і перші судді. Не шкодуйте часу, щоб порадіти за перші успіхи дітей.
4. Не йдіть шляхом проб і помилок. Не варто намагатися розвивати кілька талантів і здібностей відразу, така різноманітність призведе лише до того, що дитина ні в одній зі сфер не досягне успіху.
5. Не ведіться на відмову. Дитина, яка любила малювати і марила стати художником, відмовляється відвідувати ізостудії. Причиною такої поведінки бувають конфлікти в групі, невміння перебувати в соціумі, страх та інше. Спробуйте розібратися в ситуації, ніж відразу заривати талант у землю.
6. Не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Якщо хтось малює краще, не ставте його в приклад. Картини Ван Гога теж не всім подобаються.
7. Не ставте на талант дитини, як на бізнес, всі свої очікування. Ви 7 років оплачували відвідування музичної школи, купували дорогі інструменти, терпіли нескінченні симфонії вдома, а син або дочка не стали великим музикантом? Нічого страшного, адже це досвід і вміння дитини. Вони неодмінно їй були корисні і цікаві, якщо вона обрала своє хобі сама.
8. Намагайтеся знайти в дитині те, за що його можна похвалити, а не те, за що посварити.
9. Не бійтеся зробити вид, що ви чогось не розумієте, не бійтеся зізнатися в тому, чого самі не знаєте, всьому завжди можна і потрібно знайти розумне обґрунтування.
10. Пам’ятайте, що невдачі в житті бувають двох типів – недолік любові і занижена самооцінка. Щоб їх уникнути, підліток особливо гостро має потребу в почутті власногї гідності, увазі і повазі з боку оточуючих. Просто кохайте і поважайте дітей, і не бійтеся їм показати це.

#Розвиваємось

Необізнані про власне незнання: ефект Даннінга-Крюгера

Гражданское общество и власть: Ефект Даннінга-Крюгера
Одна з найболючіших речей в наш час – це те, що найбільш самовпевнені – дурні, а наділені уявою та розумінням наповнені сумнівами і нерішучістю. 
Зараз вся увага суспільства прикута до футболу. І це не дивно. Людина бачить у спорті відображення власного життя. Ті ж перемоги, ті ж поразки. Такі ж самі лідери, такі ж дилетанти. Той же азарт життя. Приємна відмінність у тому, що гра йде за чіткими правилами, а визначають кращого простим підрахунком забитих голів. У житті все набагато складніше. Людина часто-густо неадекватно оцінює інших, а ще частіше – себе саму. Професіонали нерідко вважають себе нездарами, а нікчеми ведуть себе так, ніби вони геніальні. Зрозуміло, що тут не допоможе арбітр зі свистком, але звідки береться такий самообман? Два вчених-психологи з Корнуела – Девід Даннінг і Джастін Крюгер виявили «ефект Даннінга-Крюгера» на базі своїх досліджень з цієї проблеми.
Звичайно, вони не були піонерами в цій галузі. Психологам давно відомо, що середня людина оцінює свої здібності вище за середнє значення. Опитування інженерів однієї компанії показало, що 42% опитаних вважало себе серед 5% найкращих робітників. Люди похилого віку часто кажуть, що вони керують авто краще за середнього водія (тоді як статистика дорожніх пригод свідчить про інше). Навіть професорів не оминула переоцінка власних знань: 94% учасників одного опитування заявили, що їх робота краще за посередню!

Девід Даннінг (фото з твіттеру)

Психологи Даннінг і Крюгер професійно займаються вивченням причин помилок у сприйнятті світу людиною. Щоб зрозуміти, де корені цієї конкретної омани, вони стали шукати тих, в кого найбільш завищена самооцінка. В експерименті студентам перед екзаменом було запропоновано оцінити власні знання та передбачити свій результат у порівнянні з іншими. Виявилось, що найбільш самовпевненими є найслабкіші студенти. Але здивували найкращі учні: всі вони передбачили гірші результати, ніж отримали насправді! Дослідники висунули гіпотезу, що невігласи не тільки погано знають предмет, але через свої слабенькі знання не в змозі об’єктивно оцінити ступінь власного невігластва. Знавці ж легко пораються із завданням, а тому думають, що це буде легко і для всіх інших. Саме тому вони оцінюють себе нижче відносно того, як дивляться на них інші люди. Це узагальнення стосовно найкращих і найгірших дістало назву «ефект Даннінга-Крюгера».
У науці (як і в інших формах людської діяльності) часто-густо нова ідея не сприймається суспільством. Є навіть жарт, що кожна наукова гіпотеза проходить 3 стадії: висміювання – це ж треба, яку дурню вигадали!; критику – ні, гіпотеза нормальна, тільки хибна; визнання – ну, це й так всі знали. Не оминула подібна доля і наших психологів. Преса відверто глузувала з дослідників: сміховинно, на що викидаються державні гроші! Не відставали й колеги – у 2000му році Даннінг і Крюгер отримали жартівливу Шнобелівську премію, що часто дається за якісні, але незрозумілі суспільству (звичайно із прагматичної точки зору) студії.

(До речі, у тому ж році Шнобеля отримав голландський фізик російського походження Андрєй Гейм. Всіх сильно посмішила його демонстрація польоту звичайної жаби під дією магнітів. Але 10 років потому Гейму присудили справжню Нобелівську премію, хоча й за іншу роботу – створення графену. Отак от.)
Потім настав час критики. Одні вчені заявили, що немає ніяких особливих механізмів у помилок самооцінки. Просто є у людей звичка визначати себе як «краще за середнього». Ця позначка дуже далеко від невігласів, тому вони сильно завищують свої показники, але ближче до кращих, тому ці трохи занижують. Інші науковці звернули увагу, що екзаменаційні завдання експериментаторами буди підібрані нескладні, тому «двійочники» були спіймані зненацька, бо не розгледіли труднощів, а «відмінники» сподівалися на рівний результат у всіх студентів. Дайте їм складні задачі, і слабенькі стануть  скромнішими, а сильні зрозуміють свою міць – припустили критики. Крім того, можливо, у лузерів не було мотивації всерйоз розраховувати свої можливості і вони казали результат навмання. Ну, і всі дослідження були «лабораторні», тобто ставився експеримент, і піддослідні про це знали. Може, в реальному житті все не так?
Даннінг із Крюгером добросовісно взялися за перевірку гіпотез. Спочатку вони повторили свої старі досліди з екзаменом (досить складним – ніхто не набрав більше «четвірки з плюсом», але попрохали студентів спрогнозувати не лише свій відносний результат (чи будуть вони кращими), а й абсолютний (скільки правильних відповідей вони дадуть). Початкова гіпотеза підтвердилася в обох випадках, хоча відмінники краще вгадали число балів, ніж відносні «місця». Далі той же самий тест провели у «польових умовах» – на учасниках регулярних університетських дебатів між раундами дискусії. Ті, що пасли задніх, знову переоцінили себе, хоча кращі по різних шкалах оцінок або влучили у свій справжній результат, або навіть трошки перебільшили власні здібності.

Наступне опитування було ще гострішим. Психологи працювали з учасниками змагань зі стрільби. Щоб ті серйозно поставились до завдання, частині з них запропонували гроші за 

вдалий прогноз: від 5 до 10 доларів. Вони відповідали на питання зі знання техніки безпеки та будови зброї. І знову гіпотеза підтвердилася – гірші були самовпевнені, кращі занизили власні результати. Більш того, ті, кому пообіцяли гроші, ще більше додали до власної тенденції завищення та заниження! Те ж саме було показане і на бідних студентах, яким пропонували вже 100 доларів. Іншим студентам змінили фінансову мотивацію на соціальну: пообіцяли співбесіду з їхнім професором, де буде оцінено їхню здатність передбачати власні результати.  І знову – ніяка мотивація не допомагала людям точніше себе оцінювати.


Джастін Крюгер (фото з сайту університету)

Таким чином, критики явно були неправі. Але Даннінг і Крюгер пішли далі. Мало показати, що не впливає на помилки із самосприйняттям. Цікаво дізнатися, що ж їх спричиняє. Тут гіпотези було дві: або це невірне оцінювання своїх можливостей, або неадекватне відображення чужих здібностей. Під час ключового досліду науковці знову просили людей передбачити власний результат екзаменів у балах та середній результат всіх учасників. Після цього двом групам давали підказку та просили скоригувати відповідь. Одній групі казали справжній власний результат і вимагали виправити середнє значення, іншій – навпаки. Таким чином вивчався внесок у помилку від самооцінювання та сприйняття оточуючих. Виявилось, що найгірші катастрофічно помиляються у передбаченні своїх успіхів. А ось лідери досить точно знають собі ціну, але вважають власні здібності звичайними, що не відрізняються від інших, тому й занижують свій відносний результат.
Наука не лише відкриває механізми того, що відбувається навкруги, та робить висновки.Вона ще дає рекомендації, як нам поліпшити власне життя. Як же поліпшити адекватність самооцінки у слабких студентів та неосвічених людей? Даннінг з Крюгером пишуть, що основна проблема таких особистостей – нестача знань, щоб оцінити свої знання. Таке собі «подвійне прокляття» або зачароване коло. Але у цьому колі і є розгадка: навчайтеся, ставайте більш компетентними, тоді зможете оцінювати себе об’єктивніше. Також психологи рекомендують навчити дітей тому факту, що набуття будь-якого знання є посильним для кожного, а саме нове знання є надзвичайно цікавим. Вже доведено, що студенти, які вірять у поступливість «граніту науки», краще сприймають знання та ліпше передбачують власні результати.


Тому автори «Моєї науки» закликають викладачів та вчителів: розповідайте вашим учням і студентам, що шлях до науки є тривалим та потребує праці, але головне, що він є здоланим і дарує кожному неймовірну радість відкриттів! Ми віримо в це і будемо й далі  намагатися допомогти нашим читачам стати більш компетентними, більш наполегливими, більш радісними споглядачами й співучасниками великого світу науки.

#БатькамТаПедагогам

Нет описания фото.

26 травня, 2020

#ЦеЦікаво

ЧІЛДРЕН КІНОФЕСТ 2020 ВІДБУДЕТЬСЯ ОНЛАЙН


VІІ Фестиваль мистецтва кіно для дітей та підлітків Чілдрен Кінофест цього року відбудеться онлайн – з 29 травня по 7 червня на сайті фестивалю www.childrenkinofest.com. Як і завжди, фільми програми можна буде подивитись безкоштовно. Покази конкурсної програми триватимуть протягом 7 днів, переглянути їх можна буде у будь-який зручний час. Фільм-ретроспектива та роботи фіналістів конкурсу дитячих короткометражних фільмів, які входять до складу позаконкурсної програми, будуть доступні для перегляду як спецподії за розкладом – протягом одного дня. 
 
     «Карантинні обмеження не дають змоги провести фестиваль так, як ми звикли – у понад 20 містах України, з повними залами на тисячі та сотні маленьких глядачів. Але це не тільки виклики, а й неймовірні можливості – Совеня Чарлі та Чілдрен Кінофест цього року можуть завітати у кожен український дім» – коментують перенесення фестивалю в онлайн-формат організатори. 
 
     До конкурсної програми фестивалю увійдуть фільми для аудиторії віком від 4 років, відібрані командою Чілдрен Кінофесту на найбільших європейських кінооглядах для дітей та підлітків. Поза конкурсом юні глядачі продовжать знайомитися з історією кінематографа: у попередні роки ця секція представила ретроспективи першовідкривачів зі світу кіно – Чарлі Чапліна, Бастера Кітона, Лотти Райнігер, Жоржа Мельєса та братів Люм’єр. Програму фестивалю буде оголошено у середині травня. 
 
     Фільм, який стане переможцем цьогорічного Чілдрен Кінофесту, як і завжди, обере аудиторія – після перегляду фільмів конкурсної програми глядачам буде запропоновано оцінити свої враження. 
 
     У рамках фестивалю вже вчетверте відбудеться Конкурс дитячих фільмів. За традицією, переможців визначать журі українських кінематографістів – продюсерка та директорка Одеського міжнародного кінофестивалю Юлія Сінькевич, зірка серіалу «Перші ластівки» актор Максим Самчик і аніматор Олег Маламуж, автор стрічки-переможця 6-го Чілдрен Кінофесту «Викрадена принцеса». Глядачам показу дитячих короткометражних фільмів також запропонують проголосувати онлайн та обрати переможця в номінації «Приз глядацьких симпатій» – автори найкращого фільму у цій категорії отримають 10 000 гривень.
 
     Четвертий конкурс дитячих фільмів, оголошений восени 2019 року, зібрав понад 220 заявок з усієї України. З них буде відібрано по 5 фіналістів у двох категоріях – від 7 до 10 років і від 11 до 14. Лідерами за кількістю заявок стали Київська, Харківська, Дніпропетровська та Львівська області. Фіналістів буде оголошено 19 травня.
 
     Почесним послом фестивалю у 2020 році став музикант, продюсер, автор пісень і фронтмен гурту «Бумбокс» Андрій Хливнюк. 
 
     VІІ Чілдрен Кінофест відбудеться онлайн з 29 травня по 7 червня 2020 року на сайті фестивалю www.childrenkinofest.com. Місія фестивалю – розвивати в Україні традицію спільних сімейних переглядів кіно, залучати дітей до створення кінофільмів. Усі покази – безкоштовні, за попередньою реєстрацією на сайті.

#БутиМедіаграмотним

П’ять ключових принципів медіаграмотності (візуалізація)
Світ медіа постійно змінюється, однак критичне сприйняття медіамеседжів, як і раніше, є необхідною навичкою сучасної людини. Ці п’ять принципів, які були сформульовані ще 1987 року, сьогодні лишаються актуальними.
Принципи медіаграмотності вперше  були сформульовані Асоціацією вчителів м. Онтаріо у 1987 році,  й включені Міністерством освіти Канади у Media Literacy Resource Guide (1989). З того часу ці принципи лишаються фундаментальними для системи медіаосвіти. 



Ключові питання для аналізу медіамеседжів (візуалізація)
Які питання слід ставити, аби сприймати медіа критично, а не пасивно.
«Ціль медіаграмотності – не запам’ятати факти про медіа чи навчитись робити відео або презентацію у Power Point. Швидше, ціль у тому, аби досліджувати питання, які виникають під час критичного сприйняття медіамеседжу – друкованого чи електронного. Це включає навички мислення вищого порядку: вчитись визначати ключові ідеї, встановлювати зв’язки між різними ідеями, ставити доречні питання, помічати протиріччя, рефлексувати», - пишуть Елізабет Томан та Тесса Джолс з Центру медіаграмотності у США.
Ставити правильні питання, сприймаючи медіапродукт – це, можна сказати, ядро медіаосвіти і загалом критичного мислення. Вперше такі питання були сформульовані у 1989 році Британським інститутом кіно – із розвитком медіа вони поступово були трансформовані. Однак суть лишається тією ж: питання концентруються навколо таких категорій як авторство, мета, вплив, аудиторія, реакція, зміст, технології, інтерпретації.
Ці питання відображені у таблиці, розробленій Національною асоціацією освітою з медіаграмотності (NAMLE) у 2007 році.  Ми публікуємо переклад питань:



25 травня, 2020

#Розвиваємось

Родинне дозвілля за спільною грою — чудовий спосіб відпочити та провести час весело і з користю. Особливо це актуально під час карантину, коли дорослі постійно перебувають під тиском негативних новин, а дітям не вистачає рухливих ігор на свіжому повітрі й треба якось виплескувати енергію. 
Проте як заохотити дитину грати? Лише показавши на власному прикладі, як це захопливо і цікаво. Пропонуємо 10 колективних ігор для дітей і підлітків, які змусять їх відірватися від гаджетів і провести час з родиною.
В какие игры поиграть с ребенком до 10 лет? | Материалы от ...

Розваги для дітей молодшого віку

     Малеча любить побігати та не може довго всидіти на одному місці. Тому важливо, щоб під час гри діти могли виплеснути свою енергію. Водночас колективні ігри для дітей мають сприяти розвитку уваги, кмітливості, тренувати пам’ять, мовлення і читання.

«Торкнися швидше» 

     Різновид простих, але цікавих ігор для найменших. Необхідно вибрати ведучого, який називатиме певний колір. Інші учасники мають якнайшвидше знайти предмет названого кольору в кімнаті (квартирі) і першими торкнутися його. Так малюк зможе швидше навчитися розрізнювати кольори. Дорослим теж сподобається: гра розвиває швидкість реакції та памʼять.
     Шукати можна предмети за будь-яким критерієм: великий-малий, вузький-товстий, низький-високий (чудова нагода розказати про антоніми!). Ще гру модифікують у «бюро знахідок», коли шукають не колір чи розмір, а саме якийсь предмет. Наприклад, навушники, певну іграшку, годинник тощо.

«Асоціації»  

Якби тато був рибою, то якою? З якою твариною асоціює себе дитина? Або ж який предмет нагадує мама? Ця гра спрямована на розвиток уяви та логіки. Вона підходить для дітей приблизно 5-6 років, бо вони вже вміють добре говорити та фантазувати. 
Одному учаснику загадують асоціацію, повʼязану з іншим учасником, а він має відгадати, про кого йде мова. Наприклад, мама каже: «Працьовитий джміль». Вочевидь, може йтися про бабусю чи тата. Потім учасники міняються ролями. Радимо використовувати досить прозорі асоціації, зважаючи на вік дитини. Згодом їх можна ускладнити.

«2 в 1: квест-руханка» 

Підготуйте картки з завданнями та загадками. Не забудьте включити до них не лише інтелектуальні питання, а й рухливі завдання. Як приклад: присісти 5 разів, постояти на одній нозі 30 секунд, завмерти на хвилину, проповзти під стільцем тощо. Умовно цей квест можна присвятити будь-чому. Батьки мають брати участь нарівні з дітьми! Спробуйте перемогти малюка в дитячих загадках чи вправності в присіданнях.
Игры для всей семьи, интересные семейные забавы

Колективні ігри для школярів

     Рекомендації щодо забавок зі школярами прості: вони мають бути динамічними, пізнавальними та веселими. Прості дитячі ігри насправді мають важливе значення. Вони тренують навички, які знадобляться в майбутньому: креативне мислення, вміння швидко ухвалювати рішення і працювати в команді.

«Нумо домалюй» 

     Творча і водночас рухлива гра. На столі — аркуш паперу і кольорові фломастери. Перший учасник має 20 секунд, щоб зробити якийсь малюнок, а кожен наступний — такий самий час, щоб його доповнити. Тут не важливі ваші творчі здібності — тільки фантазія і швидкість! Щоб ускладнити завдання, можете обмежити раунд якоюсь темою: квітка, тварина, предмет тощо.

«Казка з продовженням» 

     Гра для великої родини: чим більше учасників, тим цікавіше. Перший починає казку (народну, авторську чи власну), а кожний наступний гравець має її доповнити. Учасник може сказати 1-2 речення за раз. 
     На вас чекають такі несподівані повороти сюжету, які не снилися навіть сценаристам серіалів! Можна додавати героїв, вигадувати різні події тощо. Радимо записати фінальну версію і зберегти її на памʼять.

«Хто перший відповість?» 

     Діти обожнюють вікторини на швидкість, тому час від часу можна влаштовувати вдома клуб знавців. Знайти питання можна в інтернеті, або ж спробуйте вигадати їх самостійно. Якщо родина велика, грайте командами, а якщо ні, кожен учасник грає за себе. Обирайте питання на логіку, кмітливість, щоб діти й дорослі мали рівні шанси на перемогу. Цю гру можна назвати дитячим аналогом розваги «Своя гра».

«Вгадай навпомацки» 

     Учаснику завʼязують очі та дають у руки предмет. Він має вгадати, що це. Якщо ця розвага видається вам нудною, уявіть, як будете відгадувати слайм чи кінетичний пісок. Це корисна гра, яка розвиває дрібну моторику і кмітливість. Нею можна зайняти дитину на кілька хвилин або ж пограти всією родиною.
Семейные настольные игры | Растет дочка, растет сын

Ігри для підлітків і дорослих

     «Дитячі» забавки тинейджерам уже не до смаку. Тому ми обрали ігри, в які грають дорослі (але з віковим обмеженням). Ігри будуть справді напруженими й цікавими, бо суперники практично рівні.

«Мафія»   

     Цю гру обожнюють і підлітки, і дорослі. Тут нікому не можна довіряти, зате говорити неправду не тільки можна, але й треба! «Мафія» розвиває комунікативні здібності, вміння переконувати та відстоювати свою думку. 

«Своя гра» онлайн

     Популярний формат інтелектуальної гри, якому дали друге життя. Треба завантажити базову гру й обирати набори користувачів. Зараз вистачає додатків на різні теми: від знання мемів до світу коміксів чи фільмів. Можна влаштовувати навіть колективні ігри онлайн. За цією корисною розвагою непомітно мине не один вечір.

Настільні ігри

       Так, вони знову в моді. Разом з тинейджером замовте ті, що найбільше вас зацікавлять. Радимо спробувати такі ігри: UNO, «Ерудит», «Еліас», «Твістер», «Вежа», «Манчкін», «Каркасон», «Вибухові кошенята» тощо. Перелік немаленький, і це ще не згадуючи про класичні варіанти на кшталт «Монополії». 
     Перевага настільних ігор — в тому, що вони довго не набридають, адже кожного разу треба вигадувати нову тактику. Цей варіант підійде не тільки підліткам. У настільні ігри можна грати й з малечею, і зі школярами, але інколи їм не вистачає посидючості для таких розваг. 

Ігри — це насамперед інструменти, які не тільки розважають дитину, а й сприяють її всебічному розвитку. Візьміть до уваги наші поради, щоб дібрати такі розваги, які допоможуть сформувати потрібні навички. Не забувайте і самі долучатися до гри, адже це цікавий варіант спільного сімейного дозвілля і шанс зблизитися з дитиною.

#ДляВасБатьки

ЧОМУ ПІДЛІТКИ СТАЮТЬ ГРУБИМИ І ПОЧИНАЮТЬ ПРОЯВЛЯТИ НЕПОВАГУ ТА ЗНЕВАГУ?

подросток грубит

Як правильно реагувати на грубість підлітків?
     Дуже часто в підлітковому віці у дітей, у зв’язку з необхідністю відчути себе дорослими, проявляються такі риси, як грубість, неповага (скоріше, зневажливе ставлення). Часто в період становлення підліток не знає, як йому проявити свою дорослість, і знаходить найпростіший шлях – грубість, зухвалі фрази, які раніше він не міг собі дозволити. І тут батькам дуже важливо правильно відреагувати, щоб не просто накричати і “натиснути” авторитетом, а виправити ситуацію.
     У першу чергу, говоріть з підлітком на рівних, не сюсюкайте і не пригнічуйте – дайте йому відчути свою важливість, значимість, щоб він не шукав інші способи для отримання цього відчуття.
     Радьтеся з ним частіше в різних сімейних питаннях – не виключено, що він запропонує яке-небудь свіже рішення, та й грубити в такій ситуації немає ніякої потреби, більше того, грубість тут буде виглядати по-дитячому.
     Коли ваша дитина грубить, відразу ж вкажіть їй на це, щоб вона завжди знала, що перейшла межу.
     Не соромтеся роз’яснити їй, як правильно. Тільки спробуйте зробити це не у вигляді моралізаторства, а під час дружньої бесіди, ще краще – на власному прикладі. Зверніть увагу, як ви, дорослі, спілкуєтесь між собою в сім’ї. Недарма кажуть, що скільки б ми не вчили своїх дітей хорошим манерам, вони все одно будуть вести себе, як їхні батьки.
     Ніколи не вступайте в суперечки. Не треба демонстративно зітхати, знизувати плечима, показувати, що ви розсерджені. Як не треба і вмовляти, перестерігати, лаятися – така тактика ніколи не спрацьовує, а тільки посилює подібну поведінку.
      Як показують дослідження, діти-підлітки перестають грубити, коли бачать, що це … неефективно для залучення вашої уваги. Тому тримайтеся нейтрально, не відповідайте. Наприклад, дивіться відсторонено на що-небудь, а якщо не допомагає, закрийтеся в іншій кімнаті. Просто відмовтеся продовжувати розмову, поки син (дочка) грубить, і робіть так ЗАВЖДИ.
      Важливий момент: намагайтеся поправляти дитину, якщо вона неправильно і грубо поводиться, віч-на-віч, а не в присутності інших дорослих або підлітків. Інакше можете нарватися на ще більшу грубість – пам’ятайте, що ваша дитина вже не маленька і болісно сприймає будь-яку критику на свою адресу, тим більше на людях!
      Заохочуйте шанобливу, правильну поведінку якомога частіше – це найпростіший спосіб домогтися бажаного. А адже згідно з дослідженнями, батьки підлітків в більшості випадків роблять навпаки: замість того щоб звертати увагу на хороше, постійно вказують на погане. І тому як тільки ви побачите або почуєте, що ваш “грубіян” проявляє ввічливість або повагу, обов’язково похваліть його, оцініть його старання, навіть якщо не зовсім вийшло, але ви бачите, що він старався. Це йому сподобається!

Міжнародний День зниклих безвісти дітей

Усиновлення, розшук зниклих дітей, захист прав І Новини
Щорічно у всьому світі відбувається безліч трагедій, в тому числі зникнення дітей. Коли безвісти пропадають діти, надії на те, що вдасться встановити їх подальше місцезнаходження або долю, залишається дуже мало. Це багато в чому є тяжким ударом для рідних і близьких, але ще більшою загрозою для постраждалих дітей.
Причини зникнення дітей можуть бути самими різними. Одні, розчарувавшись и обставинах, що склалися, самі йдуть з дому, інших дітей викрадають зловмисники. Чи можна уникнути подібних трагедій?
У групі ризику знаходяться не тільки підлітки і маленькі діти, пропадають іноді і немовлята. Статистика показує, що щорічно, наприклад в США пропадають близько 460 000 дітей, у Німеччині ця цифра становить близько 100 000 дітей, у Канаді щорічно пропадають до 40 тисяч, у Великобританії - до 140 000, а в Індії ця цифра становить 70 тисяч дітей і підлітків.
Значну частину дітей все ж знаходять і повертають додому. Однак деякі так ніколи і не повертаються. Вони можуть стати жертвами вбивства, работоргівлі або бути викраденими для інших кримінальних цілей.
Для вираження солідарності зі зниклими дітьми та їхніми родинами, для підтримки їх у цій трагічній ситуації, європейським співтовариством був створений Міжнародний день зниклих безвісті дітей. Він відзначається щорічно з 2002 року за підтримки Європейської федерації з розшуку зниклих і опинилися жертвами сексуальної експлуатації дітей - 25 травня.
Ініціатива проведення цього Дня виникла спочатку в США: 25 мая, 1979 року народження, після занять в школі не повернувся додому шестирічний хлопчик на ім’я Евіан Пейтс. За пошук дитини взялася не тільки поліція і місцева громада. Звістка про трагедію не залишила байдужим все американське суспільство, але знайти хлопчика так і не вдалося. Минуло чотири роки після цієї трагедії і президент США Рональд Рейган оголосив 25 травня Національним днем зниклих безвісті дітей.
У 1984 році в США організували Національний Центр пошуку зниклих безвісті дітей. У 1997 році, так само з ініціативи США, був створений Міжнародний центр пошуку зниклих безвісті дітей, а також дітей, які стали жертвами експлуатації - International Center for Missing and Exploited Children (ICMEC).
Спільні зусилля широкої громадськості значно збільшують шанси на те, що вдасться встановити обставини пропажі і місцезнаходження зниклої дитини, своєчасно надати допомогу, попередити розвиток ще більшої трагедії, якщо це можливо.
служба розшуку дітей | ВГО «МАГНОЛІЯ»

Будьмо пильні!