П’ять ключових принципів медіаграмотності
(візуалізація)
Світ медіа постійно
змінюється, однак критичне сприйняття медіамеседжів, як і раніше, є необхідною
навичкою сучасної людини. Ці п’ять принципів, які були сформульовані ще 1987
року, сьогодні лишаються актуальними.
Принципи медіаграмотності
вперше були сформульовані Асоціацією вчителів м. Онтаріо у 1987 році,
й включені Міністерством освіти Канади у Media Literacy Resource Guide
(1989). З того часу ці принципи лишаються фундаментальними для системи медіаосвіти.
Ключові питання для аналізу медіамеседжів (візуалізація)
Які питання
слід ставити, аби сприймати медіа критично, а не пасивно.
«Ціль
медіаграмотності – не запам’ятати факти про медіа чи навчитись робити відео або
презентацію у Power Point. Швидше, ціль у тому, аби досліджувати питання, які
виникають під час критичного сприйняття медіамеседжу – друкованого чи
електронного. Це включає навички мислення вищого порядку: вчитись визначати
ключові ідеї, встановлювати зв’язки між різними ідеями, ставити доречні
питання, помічати протиріччя, рефлексувати», - пишуть Елізабет
Томан та Тесса Джолс з Центру медіаграмотності у США.
Ставити
правильні питання, сприймаючи медіапродукт – це, можна сказати, ядро
медіаосвіти і загалом критичного мислення. Вперше такі питання були
сформульовані у 1989 році Британським інститутом кіно – із розвитком медіа вони
поступово були трансформовані. Однак суть лишається тією ж: питання
концентруються навколо таких категорій як авторство, мета, вплив, аудиторія,
реакція, зміст, технології, інтерпретації.
Ці питання відображені у таблиці, розробленій
Національною асоціацією освітою з медіаграмотності (NAMLE) у 2007 році.
Ми публікуємо переклад питань:
Немає коментарів:
Дописати коментар