День усиновлення

День усиновлення порівняно молоде свято. Вперше в Україні воно відзначається з 2009 року. Указ Президента України Віктора Ющенка № 1088/2008, яким цей день був установлений, був підписаний 27 листопада 2008 року. В Указі наголошується суспільна значущість усиновлення (і удочеріння) у забезпеченні права кожної дитини на виховання в сім’ї.

Тепер День усиновлення відзначається щорічно 30 вересня. Мета цього свята полягає в підтримці та розвитку національного усиновлення.

На 1 січня 2009 року в Україні налічувалося: 400 дитячих будинків сімейного типу, в яких виховувалося 2605 дітей; 2461 прийомна сім’я, де виховувалися 4450 прийомних дітей. Це немало, проте залишається ще безліч дітей, які потребують родинного тепла і турботи.

З початку 2009 року з метою підтримки інституту опікунства та усиновлення запроваджено новий вид грошової допомоги у разі усиновлення дитини. Матеріальна підтримка сімей нашою державою важлива, проте не варто забувати, що діти насамперед мають потребу в теплоті і ласці сімейного вогнища. А це вже повною мірою лягає на плечі прийомних батьків, які покладають на себе ці святі обов’язки. Пам’ятаєте що сказав Господь: «Приймаючий того, кого Я пошлю, Мене приймає» (Євангеліє від Іоанна 3:20)

Згідно з українським законодавством, максимальна різниця у віці між усиновителями і усиновленою дитиною не повинна перевищувати 45 років.

#ДляВасБатьки

Міфологія підліткового віку: ангели і демони водночас

Ми найбільше потребуємо любові тоді, коли найменше її заслуговуємо…

Як часто можна спостерігати картину – розгублені і спантеличені батьки – емоційний стан яких коливається від нуля до 100 градусів за Цельсієм, і підліток – небагатослівний, але виразно протестний, замкнутий, ображений на весь світ, байдужий але одночасто глибоко самотній і ранимий. Так несподівано і часто зненацька надходить він – пубертат, і в сім’ї все змінюється.

Дуже часто про це говорять самі батьки:

- Ми не розуміємо, що сталось… ще вчора він був нормальною дитиною, слухняною, відповідальною, доглядав молодшу сестричку… а зараз… хоче гуляти допізна, заводить незрозумілі компанії, став неконтрольованим…

Або

- Ми завжди все обговорювали, а тепер у неї з’явились секрети, вона плаче вечорами, слухає дивну музику... її одяг лякає бабусю.. ми хвилюємося.. скажіть, а це можна вилікувати?

Отже кілька міфів про підлітковий вік:

Міф перший – підлітковий вік може пройти непомітно

Ні, так не буває. Власне, якщо ми не помітили змін – то вони не відбулись, і дитина не пережила кризовий період сепарації, який є одночасно умовою росту і дорослішання. Часто такі люди у більш дорослому віці повертаються до підліткових переживань.

Можливо, це проявиться постійними конфліктами з керівництвом, бажанням необмеженої свободи, протестом проти існуючих норм суспільства.

Варто сказати, що такі емоційні стани лекше і природніше переживаються у віці 12 – 16 років. Це схоже на думку, що дитячі інфекційні хвороби (свинка, скарлатина..) мають лекший перебіг у відповідному віці, а от коли хворіє дорослий – можливі серйозніші ускладнення.

Міф другий - підліткові риси – це риси характеру

На щастя, це твердження також є помилковим. Впродовж цього періоду звичайно формується доросла особистість, але певна поведінка і емоційні стани характерні власне для пубертату. І тут варто звернутись до досліджень, які проводились у спостереженні за динамікою підліткового віку і лягли в основу вікової періодизації. На думку психолога Шарлоти Бюлер специфіка психічного розвитку підлітка може бути пояснена з позиції трьохфазової моделі розвитку:

1. Початкова фаза – препубертат. Окремі симптоми з'являються у віці 11-12 років, коли підлітки неприборкані, забіякуваті, коли дитячі ігри здаються їм нецікавими, а інтереси старших підлітків є ще незрозумілими.

2. Препубертат змінюється наступною, негативною фазою, тривалість якої від 11 до 13 років у дівчаток і від 14 до 16 років у хлопчиків. Основними рисами є підвищена чутливість і дратівливість, неспокійний і легко збудливий стан, незадоволеність собою, що переноситься підлітками на навколишній світ.

Тому нерідко можна бачити одночасну присутність у підлітка ненависті до себе і навколишнього світу, що змушує його відчувати себе самотнім, чужим і незрозумілим для інших. Дитина на цій стадії найбільш чутлива до сприйняття негативного, що спонукає її або до агресивної самозахисту, або до пасивної меланхолії. Результатом цього стає зниження працездатності, ізоляція або активне вороже ставлення до оточуючих. Закінчення негативної фази збігається з завершенням тілесного дозрівання.

3. Позитивна фаза починається з того, що підліток стає сприйнятливим до позитивних аспектів оточення. Перед ним відкриваються джерела радості, серед яких на перше місце Ш.Бюлер ставить «переживання природи» - свідоме переживання прекрасного. При сприятливих умовах розвитку такими джерелами радості можуть стати мистецтво і наука. До цього приєднується любов і здатність розуміти і співпереживати іншим.

Міф третій – це хвороба

Так, підлітковий вік - це період глибокої кризи. Дитинство закінчується і формується доросла ідентичність.

Це однозначно нелегкий і важливий період, але в жодному разі не патологічний. Навпаки – це час великих потенціалів і можливостей добудувати особистість людини, отримати необхідний матеріал від світу і близьких людей. Тому так важливо залишатись поряд і перебувати разом з дитиною, витримуючи всю складність її внутрішнього світу.

Ресурси підліткового віку:

1. Довіра до світу.

2. Самоповага.

3. Творчість.

4. Емоційний зв’язок з близькими людьми.

Для батьків підлітка, які готові бути поряд:

Підвищіть самооцінку своєї дитини, надаючи їй вибір і поважаючи її бажання.

Визнайте, що підлітковий вік - це час, коли діти віддаляються від батьків. Підлітки мають величезну потребу свободи в особистому житті. Підслуховування розмов, читання щоденника або занадто велика кількість навідних запитань служать дляпідлітка повідомленням, що ви йому не довіряєте, і створюють бар'єр для спілкування.

Проявляйте повагу до підлітка. Не критикуйте і не ображайте своїх дітей. Не принижуйте, адже підлітки дуже чутливі до критики. Доносьте свої цінності коротко і без осуду. Ніхто не любить вислуховувати проповіді, і найменше ваш підліток.

Не чіпляйте ярлики (ледачий, жадібний, недбалий, егоїстичний). Говоріть з точки зору конкретних дій. Наприклад, розкажіть йому, як на вас вплинули його дії. («Ти мене дуже ображаєш, коли йдеш, або я хвилююсь за тебе»).

Цікавтеся друзями та громадським життям своєї дитини. Запросіть її друзів залишитися на ніч. Налаштуйтеся на їхні розмови. Прислухайтеся до їх проблем. І визнайте, що за весь час, проведений в колі сім'ї, у вас буває мільйон можливостей як приєднатися до своїх дітей, так і віддалитися від них. Ви самі вирішуєте - піти їм назустріч чи відмахнутись від їхніх почуттів.

Джерело

Міжнародний День перекладача

Переклад усної мови або письмового тексту з однієї мови на іншу це ціле мистецтво. Від точності і смислової цілісності перекладу залежить дуже багато. З часів падіння Вавилонської вежі в житті людства з’явилася ще одна гостра потреба. Взаєморозуміння між різними народами стало актуальною і нагальною проблемою, але Бог не залишив людину, наділяючи багатьох з нас справжнім даром до розуміння і спілкуванню на мовленнях наших іноплемінників. Комусь мови даються з великими труднощами, хтось схоплює це все практично на льоту, проте й донині, не дивлячись на сучасний прогрес і досягнення в автоматизації процесів перекладу з однієї мови на іншу, ми дуже часто маємо потребу в професійному кваліфікованому фахівцеві перекладачі, чия праця заслуговує окремої уваги. Не дарма свого часу знаменитий російський поет Олександр Сергійович Пушкін назвав цих обдарованих людей «поштовими кіньми прогресу».

Міжнародний День перекладача - професійне свято людей цієї славної професії, за даними проекту DilovaMova.com, з’явився за ініціативи FIT, Міжнародної Федерації Перекладачів, з 1991-го року. Дата, до якої прив’язано це професійне свято - 30-е вересня, обрана на честь одного з чотирьох латинських батьків сучасної християнської Церкви - Ієроніма Стридонського, покликаного Господом у вічність саме 30-го вересня 420-го року нашої ери. Це була яскрава людина з вогненним темпераментом і могутнім інтелектом, перекладач від Бога, мандрівник, історик і письменник. Ще в молоді роки він був покликаний Господом на служіння і зробив паломництво в Святу Землю, після чого на чотири роки віддалився в Халкидску пустелю і жив відлюдником, пізнаючи Божу милість і Божу велич в працях і молитві. Досконально вивчив халдейську і єврейську мову. Після того, як до 386-го рока від Різдва Христового він влаштувався в Віфлеємі, взявся за багаторічну працю - переклад на латинську текстів Старого і Нового Завітів. Саме його версія цих безцінних текстів по зборам Тридентського собору одинадцять століть опісля була проголошена офіційним латинським текстом Святого Письма. Так само вважається, що Ієронім стояв біля витоків однієї з перших слов’янських абеток - глаголиці.

Професійні перекладачі, що забезпечують взаєморозуміння між різними мовами і народами підтримують гармонію спілкування і цілісність світосприйняття нашої цивілізації. У цей день ми приєднуємося до привітань на адресу всіх перекладачів і бажаємо їм позитивного здоров’я, добрих професійних навичок, сил і хорошої енергії! З Міжнародним Днем перекладача!

Всеукраїнський День бібліотек

Бібліотеки - один з інструментів нашої цивілізації, який вже багато століть доводить свою ефективність в процесах збереження, накопичення і передачі людських пізнань. Вважається, що вперше аналоги сучасних бібліотек з’явилися ще близько 2,5 тис. років до нашої ери на Сході. Це були зібрані в одному з древніх вавілонських храмів міста Ніппур глиняні таблички на яких їх сучасники запам’ятали важливу для них інформацію для наступних поколінь. У Київській Русі перші бібліотеки стали відкривати після прийняття християнства. Це були церковні бібліотеки, серед яких у той час найбільшою вважалася заснована в 1037-му році князем Ярославом Мудрим бібліотека Софії Київської. У цій бібліотеці зберігалося понад дев’ятсот книг, що були виготовлені тоді виключно вручну. Для середньовіччя це була грандіозна праця і в подальшому в майстернях при Софійському соборі робилися книги, які увійшли в основу інших бібліотечних зібрань, наприклад, бібліотеки при Печерському монастирі, яка стала найбільшим з кінця ХІ століття центром культурного життя в Київській Русі.

Звичайно ж іноді книги безповоротно гинули в запалі пожеж і військових баталій, згадаємо лише знамениту Олександрійську бібліотеку. Так, з Софіївської бібліотеки збереглися тільки лічені екземпляри, серед яких найвідоміші - це безцінне Євангеліє. Примітно, що саме Слово Боже, Слово про спасіння і про Спасителя, було для людей найбільш цінною книгою, гідною збереження для наступних поколінь. Книга - Рейнське Євангеліє, на якій приносили клятву французькі королі, а нині, продовжуючи цю традицію, приносять присягу президенти Франції, колись вивезла з Києва Анна, дочка Ярослава Мудрого, це одна з тих небагатьох збережених книг знаменитої Софіївської бібліотеки.

Віддаючи данину поваги бібліотечному руху в незалежній Україні, 14-го травня 1998-го року Президентом України було підписано Указ № 471/98 про щорічне святкування Всеукраїнського Дня бібліотек. В Україні він відзначається 30-го вересня. За даними проекту DilovaMova.com, ще з ХІІІ століття, в момент створення Галицько-волинського князівства на Західній Україні вже почався активний бібліотечний рух. При дворі філософа і книжника князя Володимира Васильковича була створена велика книжкова рукописна майстерня. Звичайно поява друкарства в середині XV століття справило грандіозні зміни по всьому світу, це не могло не торкнутися бібліотечної справи. Масштабний розвиток і поширення бібліотек почалося в XVI столітті. У Львові та Острозі з’явилися великі книгосховища. Вони створювалися при освітніх установах. Бібліотека Київської академії була організована в XVII столітті, а в XVIII столітті наявність бібліотек увійшло в моду у заможних і шляхетських родів, козацьких старшин, будинків єпископів, при монастирях і різноманітних школах.

До другої половини ХІХ і початку ХХ століття в землях Західної України, що входила тоді під протекцію Австро-Угорщини, стала діяти ціла мережа культурно-освітніх осередків, під назвою «Просвіта». До 1914-го рока Просвіта налічувала близько 78-ми філій і 2944-х читальних закладів по всьому краю, покриваючи 75% українських населених пунктів Галичини. До 1939-го рока цей показник виріс до 85%.

За часів радянської влади бібліотечна справа була невід’ємною частиною державної політики.

На сьогоднішній день в Україні функціонують близько 40 тисяч великих і малих бібліотек. Однією з провідних вважається Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (НБУВ, сленг. Вернадка), Державна історична бібліотека, Державна бібліотека України для дітей, Національна парламентська бібліотека і т. д. Загальна кількість бібліотечних працівників, зайнятих у цій справі становить близько 53-х тисяч фахівців. Щороку українські книгосховища обслуговують понад 17,5 мільйонів читачів.

У цей день, Всеукраїнський День бібліотек, ми так само поспішаємо приєднатися до привітань на адресу всіх працівників цього безцінного осередка, з віками накопиченого, нашого людського досвіду і знань. Бажаємо Вам усіх благ, уваги ваших читачів і ваших справжніх шанувальників! Зі святом бібліотек!

Всеукраїнський День дошкілля

Свято День вихователя і дошкільного працівника в Україні відзначають в останню неділю вересня. Дата заснована в 2011 році. У дитячих садах проводять традиційні святкові заходи.

Професія вихователя і всіх працівників дошкільних установ вимагає від більшості глибокої самовіддачі, величезного терпіння і нескінченної любові до своєї справи. Виховання наших дітей на початку їхнього життєвого шляху - не просте завдання, але від його успішного вирішення залежить майже все наше майбутнє. Дитячий садок для малюків не дарма вважають першою школою життя. Той фундамент, який закладається в нас з самого дитинства, служить нам опорою і основою в подальшому житті. І як би нам не здалося дивним, але працівники дитячих садків та інших дошкільних закладів, спільно з батьками та близькими наших дітей, стоять на своєрідній фронтовій передовій нашого спільного, самого найближчого майбутнього.

Звертаючи широку увагу суспільства на цінність дошкільного виховання, проблеми дитячих дошкільних установ і дошкільного дитинства в цілому, в Україні, за даними проекту DilovaMova.com, вихователі та працівники дошкільних установ відзначають своє професійне свято «Всеукраїнський день дошкілля» в останню неділю вересня. Нормативним підґрунтям свята є постанова Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 629 «Про затвердження Державної цільової соціальної програми розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року» та резолюція І Всеукраїнського з’їзду працівників дошкільної освіти.

Дошкільний вік - один з найбільш відповідальних і важливих періодів у житті підростаючого покоління, в якому починається закладання любові до природи, навколишнього світу, любові до Батьківщини. У цей період не тільки закладаються основи світосприйняття і здоров’я дитини, формується особистість і вектор моральності, але і відбувається якесь незриме таїнство, яке відбувається тільки на рубежі поколінь - передача нашої спільної спадщини. Бути вихователем - високе покликання і глибока повага. Від професіоналізму, терпіння і мудрості наших вихователів, уваги до унікального і своєрідного внутрішнього світу дитини, залежить те найдорожче, що у нас є - наше життя і наша надія. Звичайно, деякі малюки виховуються вдома, поруч з батьками, бабусею і дідусем, і потрапити в дитячий сад з різних причин не можуть.

В цей особливий День ми приєднуємося до привітань на адресу наших вихователів і всіх дошкільних працівників! Висловлюємо свою подяку. Бажаємо їм здоров’я і міцних нервів, хороших зарплат і побільше приємних моментів в їх, так необхідної всім нам праці! Зі Святом!

В 2020 році Всеукраїнський день дошкілля припадає на 27 вересня.

День машинобудівника України

Одна з рис технічно розвиненого суспільства, це наявність дієздатної промисловості і галузі машинобудування, здатність виробляти різноманітні машини і прилади, знаряддя виробництва та предмети споживання. Машинобудування України займає одну з ключових позицій в економічному секторі країни, воно має свою власну структуру і поділяється на масу окремих галузей. Це металообробка та важке машинобудування, суднобудування і судноремонт, тракторобудування й автомобілебудування, верстатобудування і приладобудування, авіабудування і авіаремонт, а також залізнична галузь, електротехнічна, сільськогосподарська і звичайно ж ракетобудування та підприємства оборонного комплексу.

В цілому, в структурах і підрозділах машинобудівної галузі України задіяно понад 2800 промислових підприємств і понад 230 організацій, що виконують різноманітні наукові, науково-технічні та дослідницькі роботи. Приблизна кількість працюючих у цій галузі людей - більше 1 млн.

Враховуючи особливу важливість машинобудівної галузі в розвитку і функціонуванні економіки країни, а також її роль у суспільстві, професійне свято машинобудівників, за даними проекту DilovaMova.com - «День машинобудівника» виник ще з часів Радянського Союзу, заснований Указом Президії Верховної Ради СРСР від 1-го жовтня 1980-го року N 3018-Х «Про святкові і пам’ятні дні», в ред. Указу Президії Верховної Ради СРСР від 1-го листопада 1988-го року N 9724-XI «Про внесення змін до законодавства СРСР про святкові і пам’ятні дні» і відзначався в останню неділю вересня. У новому українському законодавстві «День машінобудівніка» був додатково закріплений Указом Президента України від 8 вересня 1993 року № 361/93 і щорічно відзначається в четверту неділю вересня.

За вже сформованою традицією в День машинобудівника в організаціях і на підприємствах проводяться урочисті збори, нагороджуються передовики виробництва та здійснюється вручення заохочувальних премій, також поширине проведення концертів та інших святкових заходів.

В це професійне свято ми і проект DilovaMova.com приєднуємося до привітань на адресу всіх, хто пов’язав своє життя з машинобудівної галуззю і бажаємо їм успіхів у роботі і міцного здоров’я, сімейного щастя і хороших зарплат! Ваша праця дуже важлива для всіх нас, для нашої країни і життєдіяльності нашої економіки! Зі святом Вас, дорогі машинобудівники!

В 2020 році День машинобудівника України припадає на 27 вересня.

Всесвітній день туризму

Історія стверджує, що туризм в сучасному розумінні, як масове явище і широкодоступна можливість здійснення подорожі, виник порівняно недавно, на початку минулого століття. Стрімко набираючи обертів, це явище стало на стільки популярним, що туризмом в тій чи іншій мірі стало займатися переважна більшість людей, особливо в розвинених країнах і країнах, що розвиваються. Поняття туризму почало швидко обростати специфічними термінами і визначеннями. Це і діловий туризм, і туризм для відпочинку, розважальний та освітній туризм і ціла маса найрізноманітніших форм і напрямків.

Популярність туризму пояснюється дуже просто, туризм - це вигода в усіх напрямках. Він не тільки сприяє процвітанню і благополуччю туристичних регіонів, активно підтримує високий рівень культурного збагачення, яке отримують мандрівники в процесі здійснення своєї поїздки, а й дає величезний заряд бадьорості.

За даними проекту DilovaMova.com, розуміючи користь і важливість розвитку доступного туризму, в 1979-му році Генеральна асамблея Всесвітньої туристської організації при Організації Об’єднаних Націй, що розташовувалася на той момент в іспанському місті Торремоліно, заснувала міжнародне свято - «Всесвітній день туризму», яке було запропоновано відзначати 27-го вересня. Метою цього свята було не тільки пропаганда туризму, а й широке висвітлення його внеску в економіку як окремих регіонів, так і світового співтовариства в цілому, а також подальший глибокий позитивний розвиток міжнародних зв’язків усіх країн. Девіз 1980 років був «Внесок туризму у збереження культурної спадщини, у загальний мир і взаєморозуміння», наприклад, в 2009 році це «Туризм - тріумф різноманітності», в 2017 девізом була фраза «Стійкий туризм - інструмент для розвитку».

Безліч країн підтримали ініціативу цієї поважної світової організації. Так, наприклад, в незалежній Україні Всесвітній день туризму був додатково закріплений указом Президента Україні від 21-го вересня 1998-го року № 1047/98 і носить назву «День туризму», відзначається також 27-го вересня.

Традиційні урочистості, які присвячені до святкування Дня туризму, включають дії для заохочення туристичної активності, знижки та акції. Бізнес і офіційні особи висловлюють свою підтримку туристичної галузі, проходять презентації та відкриття нових туристичних напрямків для всіх категорій туристів.

День туризму - свято всіх, хто хоч раз відчув себе в ролі мандрівника, вибираючись з щоденної буденної суєти в ліс або на поле, на берег річки або озера, на море чи курорт, а також в інші місця, на які так багата наша улюблена земля! Цілком природно, що це свято і тих, хто сам безпосередньо зайнятий у цій сфері - сфері туристичного бізнесу. Свято персоналу та керівників готельних комплексів, співробітників туристичних компаній і музейних працівників, а також всіх, хто намагається професійно забезпечувати наш повноцінний відпочинок. Зі святом всіх, небайдужих до туризму людей!

Позашкільна освіта займає вагоме місце в системі безперервної освіти і є її невід’ємною й унікальною ланкою, головна мета якої - створення  умов для розвитку творчого, інтелектуального, духовного та фізичного розвитку дітей та учнівської молоді у вільний від навчання час, задоволення  їх інтересів у професійному визначенні.

Міжнародний День миру

Тема Міжнародного дня миру в 2018 році - «Право на мир: 70 років Загальної декларації прав людини». Мета заходів входить до переліку 17 цілей в галузі розвитку, які були одноголосно прийняті 193 державами і передбачають сприяння побудові миролюбних і відкритих товариств в інтересах сталого розвитку, забезпечення доступу до правосуддя для всіх і створення ефективних, підзвітних установ на всіх рівнях.

Для деяких з нас мир - це повсякденна реальність. На наших вулицях спокійно, наші діти ходять до школи. Там, де підвалини суспільства міцні, безцінний дар миру може ніким особливо і не помічатися.

Проте для дуже багатьох людей у сучасному світі цей дар - не більше ніж казкова мрія. Вони живуть в кайданах атмосфери нестабільності та страху. Для них-то здебільшого і існує цей день.

Двадцять п’ять років тому Генеральна Асамблея проголосила Міжнародний день миру як день загального припинення вогню і відмови від насильства. З тих пір він і відзначається в Організації Об’єднаних Націй. Він покликаний змусити людей не тільки задуматися про мир, але і зробити щось заради нього. Свято відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/55/282.

ООН використовує святкування Дня миру, для залучення уваги до своєї різнобічної роботи в підтримку миру і для того, щоб спонукати окремих людей, групи та громади на всій планеті до осмислення проблем миру та обміну інформацією та практичним досвідом діяльності по його досягненню.

В Україні День миру закріплено відповідно до Указу Презедента України № 100 від 5 лютого 2002 року.

Наприклад, в Республіці Білорусь Національний день миру святкується 19 вересня.

Також День миру і ненасильства в школах в Іспанії відзначається 30 січня, Всесвітній день мусульманської культури, миру і діалогу святкують 15 березня, Національний день миру в Анголі проходить 4 квітня. Папа римський Павло VI 8 грудня 1967 проголосив Всесвітній день миру, який відзначають 1 січня. У Парагваї День миру відзначається 12 червня і пов’язаний з датою підписання перемир’я в Чакской війні. У Нікарагуа День миру, свободи, єдності і національного примирення відзначається 27 червня. У Північному Кіпрі День миру і свободи проходить 20 липня. Церемонія меморіалу миру в Хіросімі, Японія, проводиться 6 серпня. В Аугсбурзі, Федеративна Республіка Німеччина, День миру проходить 8 серпня. День миру і злагоди в Мозамбік проводиться 4 жовтня, а День миру в Кот-д’Івуарі - 15 листопада.

Мир вам, вашому регіону і вашому будинку, і нехай кожен день буде присвячений тільки йому!

Всенародний День батька

Національний День Батька святкують в Україні у вересні. Це поки неофіційне свято, а дата запропонована низкою громадських організацій. Традиційні святкові заходи підкреслюють важливість ролі батька і сім’ї в цілому.

Нагадаємо, що Всесвітній або Міжнародний День Батька святкують у третю неділю червня, а традиція почалася в США. Там він святкувався з 1966 року. В Україні, поряд з Національним святом, поважають і цю дату. Син, що став батьком - символ спадкоємності поколінь. Національний день батька відзначають у багатьох країнах. Великобританія, Канада, Японія, Франція і Ірландія, як і багато країн світу, приєдналися до міжнародної ініціативи. У Південній Кореї 8 травня проходить спільне свято батька і матері - День батьків. Іспанія, Португалія, Італія, Швейцарія та ряд інших країн День батька відзначають 19 березня. У Польщі та Нікарагуа дата святкування 23 червня. Люксембург вшановує батьків 7 жовтня.

В 2020 році Всенародний День Батька припадає на 20 вересня.

Чи можливо дати чіткі визначення і характеристики ролі отця для сім’ї, рідних і близьких, для держави і суспільства в цілому? Важко сказати. Швидше за все у кожному конкретному випадку вони будуть зовсім різні, проте всі ці можливі формулювання буде об’єднувати одна абсолютно чітка риса - любов і відповідальність. Всенародний День Батька в незалежній Україні ще порівняно молоде свято, що отримало путівку в життя 18 вересня 2009 року, але в цьому є щось, що не можна передати словами. Молода, визнана як така, що цілком відбулася, вже більш ніж юна держава стверджує свої, вже давно визнані в усьому світі, загальнолюдські цінності, показуючи свою зрілість і вдячність непорушним і фундаментальним поняттям людської природи нашого буття. Як колись, 19 червня 1910 року, це зробила місіс Додд, американка з міста Спокан (штат Вашингтон), яка вважається засновницею цього чудового свята.

В наші дні, за даними проекту DilovaMova.com, День Батька відзначається в багатьох країнах світу на офіційному рівні. В Україні ініціаторами цього свята виступили МГО «Міжнародний Центр Батьківства» та Всеукраїнський громадський комітет з підтримки сім’ї та відповідального батьківства за підтримки Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту. Під час прес-конференції, що проводилася ініціаторами Всенародного Дня Батька в Україні 18 вересня 2009 року в УНІАН, було оголошено, що кожну третю неділю першого осіннього місяця (вересня) стає датою, коли українське суспільство виказує своє особливе шанування цим загальнолюдським сімейним і державним цінностям.

Вся українська спільнота неухильно прагне до моделі доброго і турботливого батька. Навіть не дивлячись на те, що сьогодні на батьків під іноді покладено основне матеріальне забезпечення родини, не можна, щоб це йшло в розріз розвитку та збереження здорових стосунків в рідній сім’ї. Так закладено Богом споконвіку, що Батько є відповідальним не тільки за елементарне зачаття, але і збереження життя дитини, її виховання і духовну настанову. Звичайно ж це відбувається в тісному партнерстві з мамою, яка також бере активну участь у всіх цих процесах, але навіть для неї її чоловік і батько їхніх дітей не рідко є опорою і підтримкою, яку може забезпечити тільки любов і турбота Отця .

Ми також в цей Всенародний День Батька в Україні приєднуємося до привітань всім українським батькам та бажаємо їм Божих благословень в усьому! Зі святом Вас!

День працівників лісу

Свято День працівників лісу відзначається у вересні. Встановлено Указом Президента Україні у 1993 році. Святкують День працівника лісового господарства в Україні в дусі природоохоронних та екологічних заходів.

Ліс - ось справжій, живий скарб нашої землі. Зайве нагадувати значення, яке відіграє лісове господарство для економіки держави, як і чинник величезного позитивного природного і екологічного впливу на навколишнє середовище. Ліс - це душа всієї планети. Його раціональне і розумне використання дарує людям тепло і затишок, а безконтрольна вирубка лісу несе в собі значні проблеми, які можуть торкнутися практично всіх.

Люди, які професійно стоять на сторожі гармонії і порядку в лісовому господарстві, давно і справедливо заслуговують глибокої поваги і високого авторитету. За даними проекту DilovaMova.com, усвідомлення цього прийшло ще з часів Радянського Союзу, коли в запалі грандіозних радянських будівництв, не без допомоги наукових фахівців, з’явилося розуміння того, що як би не була «широка країна наша рідна», вона далеко не безмежна і лісові ресурси, подаровані природою, так само мають свої межі, а масова вирубка свої, далекі від позитиву наслідки. 13 серпня 1966 року свято було встановлено Указом Президії Верховної Ради СРСР. 18 вересня 1977 року в СРСР вперше було прийнято окреме «Лісове законодавство», в якому була зроблена спроба не тільки впорядкувати вирубку лісу, а й закласти прямі механізми його раціонального використання та відновлення. Трохи пізніше, 1 жовтня 1980 року, оцінивши внесок і досягнення професійних фахівців лісового господарства, а також з метою підняття престижу професії всіх працівників лісу, професійне свято - «День працівників лісу», був внесений до Указу Президії Верховної Ради СРСР « Про святкові і пам’ятні дні »№ 3018-Х, його святкування було встановлено на третю неділю вересня. Надалі це свято стало справжнім національним святом для багатьох суверенних держав, що утворилися після розпаду СРСР. Наприклад, у новому українському законодавстві День працівників лісу закріплений Указом Президента Україні від 28 серпня 1993 року № 356/93 і святкується традиційно на третю неділю вересня.

Не варто забувати, що турбота та збереження цього природного національного скарбу наш спільний обов’язок, а не тільки професійний обов’язок лісництва. У професійне свято працівників лісу ми приєднуємося до привітань на адресу всіх, хто не байдужий до проблем лісового господарства, хто своєю працею і турботою сприяє його збереженню та примноженню, хто просто любить, береже і рятує ліс. Зі святом!

В 2020 році День працівників лісу припадає на 20 вересня.

День винахідника і раціоналізатора України

 Щорічно, в третю суботу вересня в Україні відзначають День винахідника і раціоналізатора, відповідно до Указу Президента № 443/94 від 16 серпня 1994 року. Винахідницьку та раціоналізаторську діяльність регулює Український інститут промислової власності - Укрпатент . На сьогодні Укрпатентом було зареєстровано близько 100000 патентів на винаходи, а також близько 10000 патентів на корисні моделі. Україна має безсумнівні інноваційні досягнення світового рівня – літаки із сімейства «Анів», ядерні технології Адаменка , технологія стимулювання росту рослин в сільському господарстві Пономаренка , медичні винаходи – спосіб боротьби з раком Завірюхи і лікування судин людини неоперабельним методом Бурого . День винахідника і раціоналізатора об’єднує людей різних професій і спеціальностей, але всі вони обов’язково наділені рідкісним даром творчості, відчуттям нового, умінням розширити межі звичного, вийти за рамки стереотипу. 

#ОнлайнІнформуванняБатьків

Проблеми сучасних дітей та їх рішення

Проблеми дітей починаються вдома і можуть бути там же і вирішені. Батьки повинні розуміти, що тільки від них залежить, якими виростуть їхні діти. 

Однак сучасні діти позбавлені здорового дитинства, вони знаходяться в жахливому емоційному стані, пише професійний терапевт Вікторія Прудей. Як би боляче нам не було це визнавати, в багатьох випадках саме ми, батьки, повинні самі допомогти своїм дітям!

 

В чому проблема?

Сучасні діти позбавлені основ здорового дитинства, натомість діти мають:

Ø Абстрактних батьків.

Ø Батьків, які дозволяють дітям все.

Ø Відчуття, що їм всі винні.

Ø Незбалансоване харчування і недостатній сон.

Ø Сидячий домашній спосіб життя.

Ø Нескінченна стимуляція, технологічні забави, миттєве задоволення.

 

Хіба можна виховати здорове покоління в таких хворих умовах? 

Звичайно, ні!

Людську природу обдурити неможливо: без батьківського виховання не обійтися. Як ми бачимо, наслідки жахливі. За втрату нормального дитинства діти розплачуються втратою емоційного благополуччя.

Що робити? Якщо ми хочемо, щоб наші діти виросли щасливими і здоровими, нам треба прокинутися і повернутися до основ. Ще не пізно!

 

Що повинні робити батьки:

v    Встановлюйте розумні обмеження і пам’ятайте, що ви — батько дитини, а не її друг.

v    Забезпечте дітям те, що їм потрібно, а не те, що їм хочеться. Не бійтеся відмовляти дітям, якщо їх бажання (особливо ті, що можуть нашкодити) розходяться з потребами.

v    Годуйте здоровою їжею і обмежуйте снеки.

v    Проводьте годину в день на природі.

v    Щодня влаштовуйте сімейну вечерю без гаджетів.

v    Грайте сім’єю в настільні ігри.

v    Кожен день залучайте дитину до справ (складати білизну, прибирати свої речі, розвішувати білизну, розбирати сумки, накривати на стіл і інше).

v    Укладайте дитину спати в один і той же час, не дозволяйте брати в ліжко гаджети.

v    Навчайте дітей відповідальності та незалежності. Не захищайте їх від дрібних невдач. Це вчить їх долати життєві перешкоди.

v    Не складайте і не носіть за сумку, не приносьте їй в школу забуту їжу/домашню роботу, не очищайте банан для 15-річки. Навчайте їх самостійно робити все це.

v    Навчіть терпінню і дайте можливість вільно проводити час без гаджетів, щоб у дитини була можливість занудьгувати і проявити свої творчі пориви.

v    Не оточуйте дитину постійними розвагами.

v    Не підсовуйте техніку як ліки від нудьги.

v    Не заохочуйте використання гаджетів під час їжі, в машині, в ресторані, в магазині. Нехай мізки дитини вчаться самостійно розганяти «нудьгу».

v    Будьте емоційно доступні, вчіть дітей соціальним навичкам.

v    Не відволікайтеся на телефон, спілкуючись з дитиною.

v    Навчіть дитину справлятися зі злістю і роздратуванням.

v    Навчіть вітатися, поступатися, ділитися, співчувати, вести себе за столом і в розмові.

v    Підтримуйте емоційний зв’язок: посміхайтеся, цілуйте дитину, читайте їй, танцюйте, стрибайте з нею разом!

 

Ми повинні змінити своїх дітей, інакше отримаємо ціле покоління на таблетках! 

Ще не пізно, але не відкладайте, бо часу залишається все менше!

#РесурсніАктивності

25 чарівних і нереально красивих фраз, які допоможуть вам перезавантажитися

Ці фрази наповнені чарами, якихось глибинних розумінням світу, в кожній з них прихована перлина мудрості.

Бажаю вам перейнятися ними, перезавантажити свідомість і поглянути на світ по-новому. Життя - те, що ми хочемо бачити, наша реакція на ситуацію, тому правильно зберігати здоровий глузд, який здатний більш широко розуміти головні речі в цьому світі. Ці цитати допоможуть вам налаштуватися в житті!

1. Мрії повинні бути або божевільними, або нереальними ... Інакше - це просто плани на завтра!

2. Спокій - сильніше емоцій. Мовчання - голосніше крику. Байдужість - страшніше за війну.

3. Напевно, я так і не подорослішаю... До сих пір вірю в чудеса, любов і хороших людей.

4. Не за красу в тебе закохався, і не за старість розлюблю.

5. Навчіться відпускати - ажде рідне завжди знайде дорогу назад.

6. Незрозуміла штука - душа. Ніхто не знає, де знаходиться, але всі знають, як болить.

7. Живи так - щоб люди, зіткнувшись з тобою, посміхнулися, а, спілкуючись з тобою, стали трішки щасливіше.

8. Іноді якимись дивними шляхами в житті все налагоджується само собою. Макс Фрай

9. Щастя - це коли твої рідні здорові.

10. Принижуючи інших, вище не станеш!

11. Найбільша наша омана в тому, що у нас ще багато часу ...

12. Ніколи не шкодуй про те, що зробив, якщо в цей момент був щасливий.

13. Хай вибачить нас Всевишній, коли ми незадоволені тим, що маємо ...

14. Не намагайся з'ясовувати стосунки з людьми, які тебе розчарували. Мовчки залиш їх разом з усім барахлом наодинці.

15. У кожного свої проблеми - у когось хліб черствий, а у когось діаманти дрібні. Цінуйте що маєте.

16. Іноді Всевишній прибирає людину з твого життя для твого  ж захисту. Не біжи за нею.

17. Не журіться ні про що заздалегідь і не радійте тому, чого ще немає.

18. Якщо душею не зачепило, тілом довго не втримаєш.

19. У Бога все вчасно, так що вчися чекати.

20. Ось воно - справжнє щастя, а не ваші «айфони».

21. Коли чогось добиваються твої діти, це куди важливіше власних досягнень.

22. Бережіть батьків, тому що поки вони живі - ми діти!

23. Совість - вона така... Вона мучить не тих, кого повинна мучити, а тих, у кого вона є.

24. Один з найсильніших страхів для людини - це зрозуміти, що він помилявся протягом довгого часу.

25. Багато хто вважає важливим в житті знайти людину, але тільки одиниці знають, що важливіше знайти себе.