30 листопада, 2020

#Просвіта

 Результати анкетування педагогів

«Пізнання себе» 

Ви запам'ятали скільки балів набрали, пройшовши опитування? Отже...

 

Якщо Ви отримали 5 і більше балів, то це чудово! Отже Ви толерантний педагог і цінуєте цю свою рису.


Чудово також те, що всі педагоги, які взяли участь в опитуванні, отримали 7 і більше балів.


В опитуванні взяли участь 25 педагогів. І за результатами ми бачимо наступну картину розбаловки.

Всі 100% педагогів показали достатній рівень толерантності до вихованців. 
Але 20% опитаних відмітили, що не завжди пам'ятають про індивідуальність дітей.


32% зауважили, що стиль іх спілкування з "погагими" і "хорошими" вихованцями різниться.

 Помітили, що їм не вистачає терпіння роз'яснити дитині можливості негативних наслідків її вчинку або рішення 16% педагогів.


Отже педагоги помічають та  та визнають ознаки інтолерантного ставлення до вихованців. А пройдена анкета корисна тим, кожне іі запитання можна сприймати як пораду чи рекомендацію.


Якщо Ви отримали 4 і менше балів, варто замислитися про своє ставлення до вихованців. 


Придивіться - у кожному запитанні анкети є порада, рекомендація.


 

День домашніх тварин

Ти назавжди у відповіді за тих, кого приручив - девіз Дня.
День домашніх тварин - YouTube
Щороку 30 листопада у багатьох країнах відзначається Всесвітній день тварин (World Day Pets), передає Ukr.Media. Ідея про заснування цього свята була озвучена на Міжнародному конгресі прибічників руху в захист природи, що проходив у Флоренції (Італія) в 1931 році. Тоді різні екологічні організації та природоохоронні товариства заявили про готовність організовувати різноманітні масові заходи, спрямовані на виховання у людей почуття відповідальності за все живе на планеті, у тому числі і за домашніх тварин.
З тих пір свято проводиться щороку і присвячується всім одомашненним людиною тварин, щоб ще раз нагадати всьому людству про відповідальність за «братів наших менших». Не дивно, що девізом цього Дня стали слова Маленького принца з твору Антуана де Сент-Екзюпері: «Ти назавжди у відповіді за тих, кого приручив», які звернені до всіх нас.
Заходи, присвячені Дню, вельми різноманітні і в кожній країні проходять по-своєму. Десь проводяться пікети на захист тварин від жорстокого поводження, десь флешмоби в підтримку створення притулку або клінік для тварин, десь виставки кішок і собак і т. д. А хтось в цей день дозволяє своїм домашнім вихованцям робити все, що було заборонено раніше (рвати шпалери, гризти меблі і тапки, лазити по шторам, тобто зі столу...), або купує своєму улюбленцю величезна кількість смакоти, а хтось просто приділяє максимум уваги своєму пернатому, водоплавающему або чотириногому другові.
До речі, серед акцій останніх років, яка набуває все більшого поширення по всьому світу, – акція «Дзвіночок», коли в зоопарках будь-якого міста чи країни протягом однієї хвилини діти дзвенять дзвіночками, привертаючи тим самим увагу до проблем захисту тварин.
Свято присвячується всім одомашненним людиною тварин, щоб ще раз нагадати всьому людству про відповідальність за «братів наших менших» 
Але, як би ви не відзначали цей день, головна мета проведення всіх акцій і заходів – актуалізація уваги широкої громадськості (і в першу чергу підростаючого покоління до проблем домашніх тварин (в тому числі бездомних); виховання дбайливого ставлення до них (і взагалі до живої природи), відповідальності за їх зміст і розуміння того, що вони – «брати наші менші», а не об'єкт розваги. Як зазначають власники домашніх тварин, знайти підхід до будь-якого домашнього вихованця легко – треба просто любити його, і він відповість взаємністю.

 

Практичний психолог ЕМАН готова надати психологічну допомогу педагогам, вихованцям, батькам, які її потребують в нелегких умовах дистанційного навчання. 
Графік роботи спеціаліста в онлайн-режимі:


02 грудня 2020 року -  з 17.00 до 18 .00


Доброва Наталія - телефон/Viber06 62 21 72 26

28 листопада, 2020

#ДляВасБатьки


 

День пам'яті жертв голодоморів

 Традиційно у четверту суботу листопада в Україні та світі відзначається День пам'яті жертв голодоморів. Цьогорічні вшанування відбуваються в особливих умовах. Запроваджені карантинні обмеження вносять зміни у формат проведення масових меморіальних заходів. Але ця обставина не може перешкодити гідному вшануванню пам'яті жертв Голодомору.



Запрошуємо жителів області приєднатися до акції «Запали свічку». Залишайтесь 28 листопада вдома та о 16:00 долучайтесь до хвилини мовчання, запаліть у вікні своєї домівки свічку як символ пам’яті та віри у майбутнє.

Голодомор – це злочин комуністичного режиму.

Визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу законодавчо закріплене Законом України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», ухваленим Верховною Радою України 28 листопада 2006 року.  Досі дослідники встановлюють імена мільйонів убитих голодом людей, місця масових поховань жертв Великого Голоду, знаходять конкретні накази, розпорядження і телеграми комуністичної влади. Від Голодомору 1932–1933 років, за різними даними, загинули від 3,9 до 7 мільйонів людей. Досі невідома  точна чисельність загиблих як в Україні, так і на території Запорізької області в цілому.

Репресії постійно використовувалися радянською владою проти власного населення. Голодомор – акт геноциду українського народу, здійснений керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932-1933 роках шляхом організації штучного масового голоду, що спричинив загибель мільйонів українців. Це була справжня військова каральна  операція проти власного мирного народу -  насильницьке вилучення продовольства, блокада сіл та цілих районів, заборона виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресії щодо незгодних. Тоталітарна система свідомо й цілеспрямовано фізично знищувала українців.

Зокрема, сьогодні ми маємо достатньо історичних матеріалів про Оріхівську справу - карально-репресивну акцію проти керівного складу районного партійного комітету, райвиконкому та працівників господарських установ Оріхівського району Дніпропетровської області (нині - Запорізької області), яку сфабрикувала надзвичайна хлібозаготівельна комісія в Україні (очолював В'ячеслав Молотов).

На початку грудня 1932 року  Молотов звернув увагу членів політбюро ЦК КП(б)У та Сталіна, що в Оріхівському районі щось неладне, засіли люди, чужі соціалізму, чужі нашій політиці. Після чого Сталін віддав наказ «негайно заарештувати і нагородити їх по заслугах, тобто дати їм від 5 до 10 років тюремного ув'язнення кожному». І вже 12 грудня 1932 року обласний прокурор видав постанову про притягнення до кримінальної відповідальності, арешт і завершення слідства протягом 5-ти днів у справі 14-ти відповідальних працівників Оріхівського району, що «чинили злісний саботаж хлібозаготівлі», що «прагнули зменшити та приховати справжню врожайність».

А 25-28 грудня 1932 року в м. Оріхів, в міському кінотеатрі відбувся суд. 16 підсудних звинувачувались за статтею 54-14 Кримінального кодексу УРСР - контрреволюційний саботаж хлібозаготівель. Під час слухання справи ніхто з підсудних не визнав себе винним.

У газетах з'явилися статті про суд «над оріхівськими зрадниками». Старшого агронома району І. Аністрата було засуджено до розстрілу (цей вирок пізніше було скасовано), а інших — до різних строків ув'язнення (від 3 до 10 років) з відбуванням в «таборах окремого призначення в віддалених місцевостях Союзу». М. Паламарчука, В. Головіна, Ф. Ордельяна, І. Пригоду засудили до 10 років «таборів окремого призначення в далеких місцевостях Союзу», а решту «ворогів з партквитками», у тому числі І. Андрюшенка (редактора районної газети «Ленінським шляхом»), Д. Бутовицького (голову Єгоріївської сільради), — на термін від 3 до 8 років таборів з конфіскацією майна. З-під варти було звільнено лише двох підсудних — агронома І. М. Дем'яненка і жінорга райкому — М. В. Базилевич. Як вдалося з'ясувати співробітникам Оріхівського районного краєзнавчого музею, в сталінських концтаборах вижили лише деякі з тих, що проходили по «Оріхівській хлібній справі».

Оріхівська справа була використана для форсування державних хлібозаготівель в Україні. Подібні показові карально-репресивні заходи були застосовані  в кожній з областей УСРР, у кожному районі. За листопад — початок грудня 1932 року органи Державного політичного управління УСРР заарештували 1830 працівників колгоспів, у тому числі, 340 голів та 750 членів правлінь.

Найжахливіші сторінки в історії Голодомору – свідчення про злочини проти дітей, навіть немовлят. У День вшанування пам’яті жертв голодоморів до запорізького будинку за адресою вул. Олександрівська, 7, приносять свічки, квіти, хліб і дитячі іграшки. В будинку, зведеному у ХІХ сторіччі, з кінця 1920-х років діяв будинок немовляти. За даними запорізьких істориків, цифра померлих в цьому закладі дітей з листопада 1932-го до грудня 1933 року – 788. Це малеча віком від 1 дня до 8 років…

28 листопада жертв Голодомору згадають у церквах, о 16.00 годині традиційно відбудеться загальнонаціональна хвилина мовчання, після чого по всій Україні за традицією проходитиме акція «Запали свічку», в якій можна взяти участь, поставивши свічку вдома на підвіконні.

Загибель людей від голоду у 1930-і роки – це злочин без строку давності, який ми не маємо права забути.

 

Довідково.

Інформаційна кампанія Українського інституту національної пам'яті до 87-х роковин геноциду українців проходить під гаслом «Збережи пам'ять. Збережи правду». Вона покликана нагадати, що до збереження пам'яті про Голодомор може долучитися кожен, наприклад, записавши спогади ще живих очевидців геноциду або передавши до музею сімейні артефакти, що збереглися з того часу.

Міжнародний координаційний комітет у справі Голодомору Світового Конґресу Українців запрошує у п'ятницю 27 листопада о 15.00 на «Віртуальне відмічення 87 річниці Голодомору 1932-33 років», де вперше представить унікальний проєкт #МережаНащадків - https://www.facebook.com/events/1459481847584705

Інформаційні матеріали присвячені темі Голодомору 1932–1933 років:

Відеоісторія: Чому Голодомор став можливим https://www.youtube.com/watch?v=5F_VSHVyicw 

Фотодокументальна виставка «Спротив геноциду» https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/fotodokumentalna-vystavka-sprotyv-genocydu-do-81-h-rokovyn-golodomoru 

Джерело

27 листопада, 2020

#ДляВасБатьки

ЕМОЦІЙНА ДОВІРА ВИГЛЯДАЄ ТАК
Никогда не подводила своих детей». Как завоевать доверие приемного ...
Коли ти в жаху вибігаєш з ванної і лаєшся (майже матом), що туалет перестав змивати ... а 4х річна дитина говорить: «Напевно, це через мене. Я кинула дуже багато паперу. Мені потрібен був картонний рулон. Вибач будь ласка". І ти замість «сьогодні ніяких мультиків» відповідаєш: «Добре, спасибі за чесність».

Коли підліток дзвонить тобі зі шкільної поїздки в сльозах і каже: «Мене зловили з алкоголем. Що мені робити?» А ти замість «вдома отримаєш», кажеш: «Не переживай. Це не кінець світу. З ким ти? Де? В безпеці?»

Коли ти говориш чоловікові: «Піди перевір, чи дихає вона. Вона занадто довго спить». І він замість «не говори дурниці, думки матеріальні» відповідає: «Я перевірю. Але чого ти боїшся?». І ти обговорюєш з ним свій страх синдрому раптової дитячої смерті. І він тебе обіймає.

Коли дитина каже: «Я боюся зробити невірний вибір, піти не в той університет. Раптом я пошкодую», і ти замість «У тебе ще є рік на подумати, це важливе рішення, від нього залежить все життя» відповідаєш: «Ти завжди можеш передумати. Помилка - це теж результат. Ми ростемо і наш погляд на себе змінюється».

Коли старші діти говорять про дитинку: «коли вона кричить, у мене всередині така злість, така злість», а ти розуміюче киваєш замість того, щоб нагадати, що це твоя сестра і ти повинна її любити.

Як же комфортно жити в будинку, де є емоційна довіра. Життя стає абсолютно іншим. У ньому майже немає страху, менше злості і дуже багато підтримки ❤️

© Наташа Реміш

26 листопада, 2020

#ГарячіТелефони

Якщо вам стало відомо про факти, пов’язані з насильством в сім'ї, з метою оперативного реагування та надання допомоги особам, які постраждали від насильства в сім'ї, зателефонуйте за номерами:

Національна «гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів 

 

0-800-500-501

527 (безкоштовно з моб.тел.)

 Національна "гаряча лінія" з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації 

 

0 800 500 335

116 123 (безкоштовно з моб.тел)

ЗОГО  «Об’єднання психологів, психоаналітиків «Взаємодія»

061-270-92-91

067-393-80-65

099-71-57-833

Відділ у справах сім’ї та молоді Енергодарської міської ради

6-55-35

Служба у справах дітей Енергодарської міської ради

6-25-16

Енергодарський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді

6-19-54

#ВідеоТайм

 Це відео пропонує дітям через історію однієї дівчинки зрозуміти, що таке сексуальне насильство та як можна захистити дітей від нього.


Розкажи дорослому, якому довіряєш



#ДляВасБатьки

 Емоційна підтримка дітей під час пандемії COVID-19


Рекомендації направлені на підтримку емоційного благополуччя дітей під час медичної кризи.

Хоча за останніми даними діти та молоді люди, порівняно з дорослими, мають менші ризики під час епідемії COVID-19, діти більш вразливі до емоційного впливу травматичних подій, що порушують нормальний плин їхнього життя.
Наступні рекомендації направлені на підтримку емоційного благополуччя дітей під час медичної кризи.

Під час пандемії COVID-19 щоденне життя буде змінюватись для багатьох людей і часто це відбуватиметься дуже швидко. Діти можуть важко справлятися зі значними змінами рутини (наприклад, із закриттям шкіл на карантин, необхідністю тримати дистанцію між людьми, самоізоляцією вдома), що може негативно вплинути на їх відчуття структурованості, прередбачуваності життя та безпеки. Діти, включаючи навіть зовсім маленьких, вміють дуже гарно спостерігати за людьми та середовищем і вони помічають та реагують на стрес, який проявляють їхні батьки, однолітки та члени громади. Вони можуть ставити прямі запитання щодо того, що відбувається чи що чекати у майбутньому, і можуть по-різному поводитись у відповідь на сильні прояви почуттів (страх, переживання, сум, гнів) стосовно пандемії та суміжних тем. Діти також можуть хвилюватися щодо своєї безпеки, а також безпеки своїх близьких, забезпечення базових потреб (їжа, житло, одяг) та непевності майбутнього.

У той час як більшість дітей згодом повернуться до свого звичного життя за підтримки люблячих батьків, деякі діти ризикують розвинути значні психологічні проблеми, включаючи стрес, пов'язаний із травмою, тривожність та депресію. Діти, що вже мали травматичний досвід чи переживають психологічні, фізичні чи розвиткові проблеми, а також ті діти, чиї батьки страждають від психологічних проблем, зловживають наркотиками чи алкоголем, чи мають економічну нестабільність - перебувають в зоні особливого ризику емоційних порушень.

На додачу до забезпечення фізичної безпеки для дітей під час пандемії, необхідно дбати про їхнє емоційне та психологічне здоров'я. Далі ми наводимо перелік рекомендацій для підтримки емоційного благополуччя дітей у ситуації кризи, а також список додаткових ресурсів.

Важливо розуміти, що реакції на пандемію можуть відрізнятися
Реакція дітей на стресові обставини є індивідуальною та може відрізнятися. Деякі діти можуть бути дратівливими чи нав'язливими, у той час як інші можуть демонструвати відкат у розвитку, вимагати додаткової уваги, чи мати проблеми із доглядом за собою, сном чи прийомом їжі. Нова поведінка є нормальною реакцією і дорослі можуть допомогти дітям, демонструючи емпатію та терплячість, заспокоюючи дитину, коли це потрібно.

Забезпечити присутність чутливого та реагуючого дорослого
Ключовим фактором у відновленні після травматичних подій є присутність підтримуючого, дбайливого дорослого в житті дитини. Навіть якщо батьки не є доступними, діти отримають багато користі від турботи інших дорослих (наприклад, фостерних батьків, інших родичів, друзів), які можуть забезпечити для них постійний та чутливий до їхніх потреб догляд, що допоможе дітям захиститися від негативних наслідків пандемії.

Дистанція між людьми не дорівнює соціальній ізоляції
Діти, особливо молодшого віку, потребують спілкування зі своїми батьками та іншими важливими для них дорослими. Соціальна згуртованість підвищує резистентність дитини і допомагає протистояти життєвим негараздам. Творчі підходи до того, щоб залишатися згуртованими, стають дуже важливими (прикладом може бути написання листів, онлайн відео чати).

Надання інформації, відповідної до віку дитини
За відсутності адекватної інформації, діти покладаються на свою уяву. Рішення дорослих приховувати інформацію зазвичай є шкідливішим для дитини, аніж повідомити про ситуацію у такий спосіб, який є зрозумілим для дитини певного віку. Дорослі мають бути відкритими для дітей, щоб вони могли ставити запитання і отримати відповіді, а також обговорювати свої переживання. Дорослі, наприклад, можуть надати дітям доступ до книжок, веб-сайтів та інших активностей щодо COVID-19, що презентують інформацію, адаптовану для дитячого сприйняття. На додачу, важливо обмежити вплив на дитину інформації із соцмереж, медіа та розмов дорослих, оскільки така інформація часто буде менш відповідна для дитячого сприйняття. Постійний доступ до новин та соцмереж з висвітленням інформації про пандемію, а також постійні розмови про загрози загальній безпеці можуть призвести до непотрібного стресу та переживань у дітей.

Створити безпечне фізичне та емоційне середовище, використовуючи принцип Підтримки, Рутини та Саморегуляції
Перш за все, дорослі мають підтримати дітей і заспокоїти їх, розповісти про те, що вони та їх сім'ї в безпеці і дати зрозуміти, що дорослі несуть відповідальність за їхню безпеку. Далі, дорослим важливо встановити і дотримуватися рутини, щоб забезпечити дітям відчуття безпеки та передбачуваності (наприклад, щодня однаковий час прийому їжу та відходу до сну). Також, дорослі можуть допомогти дітям розробляти механізми саморегуляції. Коли діти знаходяться у стресі, їх тіло реагує, активуючи систему реакції на стрес. Для того, щоб допомогти дітям контролювати ці реакції, важливо як визнавати їх почуття (наприклад, "я знаю, що це може тебе лякати"), так і підтримувати їх у тих активностях, які допомагають із саморегуляцією (наприклад, заняття фізкультурою, глибоке дихання, майдфулнес або заняття з медитації, щоденна рутина щодо харчування та відходу до сну). Для фізичного та емоційного благополуччя дитини також важливо, щоб сім'я могла забезпечити їхні базові потреби (їжа, житло, одяг та ін.).

Займіть дітей діяльністю
Коли діти нудьгують, рівень хвилювання та деструктивна поведінка можуть збільшуватися. Дорослі можуть надати варіанти безпечних активностей (наприклад, ігри надворі, гра з конструктором, ліпка, малювання, заняття музикою, ігри вдома), а також залучити дітей до вигадання креативних видів діяльності. Дітям потрібно значну кількість часу бути задіяними у грі чи інших приємних заняттях, не хвилюючись та не думаючи про пандемію.

Підтримуйте впевненість дітей у власних силах
Впевненість у власних силах дає відчуття контролю та суб'єктності, що є особливо важливим під час важких часів та невизначеності. Діти часто почувають більшу впевненість, коли вони можуть відігравати активну роль у допомозі самим собі, своїм сім'ям та громадам. Наприклад, діти можуть допомагати, слідуючи правилам безпеки (миючи руки), готуючись до самоізоляції (наприклад, допомагаючи готувати та заморожувати їжу), чи будучи волонтером у громаді (наприклад, писати листи чи малювати листівки для людей похилого віку чи друзів, що захворіли, ділитися їжею з сусідами).

Створюйте можливості для батьків та піклувальників (що може значити для вас самих!) подбати про себе
Благополуччя дітей залежить від благополуччя їхніх батьків та інших піклувальників. Батьки та піклувальники мають спершу подбати про себе для того, щоб мати внутрішній ресурс і могти дбати про інших. Дорослі можуть подбати про себе, залучаючись до груп підтримки, достатньо відпочиваючи, відводячи час для відновлюючих активностей (фізичні вправи, медитація, читання, заняття на свіжому повітрі). Для тих дорослих, які страждають від високих рівнів стресу також є важливим звернутися за психологічною підтримкою.

Звертайтеся за професійною допомогою, якщо діти демонструють ознаки травми, що швидко не проходять
Емоційні та поведінкові зміни у дітей під час пандемії є нормальними, оскільки всі пристосовуються до нової реальності. Якщо ж діти тривалий час демонструють емоційні та поведінкові відхилення (наприклад, нічні кошмари, постійний фокус на тривогах, підвищена агресія, регресивна поведінка чи самопошкодження), які не зникають за підтримки від батьків, можливо є потреба звернутися за професійною допомогою. Багато спеціалістів мають можливість надати підтримку по телефону чи через інтернет, коли особисті візити є обмеженими.

Фокусуйтеся на силах, надії та позитиві
Дітям необхідно відчувати себе в безпеці та бути позитивно налаштованими на майбутнє. Дорослі можуть допомогти, фокусуючи увагу дітей на історіях про те, як люди об'єднують зусилля, знаходять творчі вирішення складних проблем та долають негаразди під час пандемії. Обговорення цих історій може бути обнадійливим та надихаючим як для дітей, так і для дорослих.

25 листопада, 2020

#ОнлайнІнформуванняБатькам

 Як навчити дитину правил безпечної поведінки

 

Формування культури безпеки життєдіяльності є важливою педагогічною проблемою, оскільки здоров’я і життя підростаючого покоління є надцінним для будь-якої держави та суспільства. У сучасному неспокійному світі діти найбільш вразлива й не підготовлена до життя категорія громадян. Як же зберегти життя й здоров'я дітей?

На жаль, формування безпечної поведінки найчастіше розуміють як цілу низку заборон. При цьому дорослі, які люблять дітей, опікуються ними, не помічають, як часто вони повторюють слова: «не можна», «відійди», забуваючи, що тільки слушні та вчасні поради дорослих можуть справді допомогти дитині вберегти своє життя, зміцнювати здоров'я, усвідомлювати, що гратися можна не скрізь і не завжди, і що деякі заборони та правила – не примхи батьків і педагогів, а життєва необхідність.

Ми з вами маємо зробити все для того, щоб кожна дитина була здоровою та постійно перебувала у безпечних умовах.

Дорослі (педагоги і батьки) основну свою місію здебільшого вбачають у тому, щоб захищати та оберігати дитину, але ж дуже важливо – підготувати її саму до реального життя, насиченого різними подіями, зустрічами, ситуаціями, подекуди небезпечними. Звичайно ж, максимального ефекту можна досягти, якщо в діяльності педагогічного та батьківського колективів буде відпрацьовано єдину стратегічну лінію. У результаті дитина повинна чітко, на рефлекторному рівні, засвоїти алгоритм дій при потенційній загрозі її життю чи здоров'ю, причини виникнення можливої небезпеки, знати, як ці причини своєчасно усунути й уникнути нещасного випадку.

Кілька простих порад, як навчити дитину безпечній поведінці

ü Щодня нагадуйте дитині про правила безпечної поведінки.

ü Використовуйте для цього відповідні ситуації: на вулиці, в домашній обстановці, в подорожі.

ü Пояснюйте дитині все, що відбувається навколо, коментуйте, чому треба чинити так, а не інакше.

ВАЖЛИВО ПАМ'ЯТАТИ:

à   заборона скоріше дасть стимул дитині спробувати під час вашої відсутності те, що не можна, тому говорити про безпеку потрібно в довірчій манері, ні в якому разі не погрожувати і не залякувати;

à   якщо хочете навчити дитину правилам безпеки, перш за все, виконуйте їх самі.

БЕЗПЕКА ВАШОЇ ДИТИНИ

(пам’ятка для батьків)
натискай


Проект «Розвиток дитини» пропонує батькам, вихователям та вчителям п’ять оригінальних завдань, що допоможуть у цікавій формі познайомити дитину з правилами безпечної життєдіяльності та поглибити знання про правила поведінки в надзвичайних ситуаціях, прищеплювати навички безпечної поведінки під час користування Інтернетом.

Аналізуємо правила безпеки. Це завдання сприятиме розвитку вміння визначати безпечні й небезпечні дії. Виконуючи завдання, дитина вчитиметься аналізувати дії з точки зору їх безпеки, усвідомлювати взаємозв’язок між дотриманням правил безпечної поведінки та збереженням власного здоров’я.

Вивчаємо сигнали світлофора. Це завдання допоможе дитині навчитися орієнтуватися у предметному довкіллі, отримати інформацію про різні види світлофорів, їхнє призначення, особливості. Робота над завданням сприятиме підвищенню обізнаності дитини у питаннях правил дорожнього руху, розвитку уваги та використанню знань у практичному житті.

Визначаємо публічну й особисту інформацію. Це завдання сприятиме формуванню соціальної та здоров’язбережувальної компетентностей дитини, розвитку вміння розрізняти публічну і приватну інформацію. Дитині пропонується позначити, яку інформацію можна повідомляти незнайомцям або малознайомим людям, а також визначити, чого саме не варто розповідати іншим задля власної безпеки.

Важливі контакти екстрених служб. Пропоноване завдання допоможе дитині розвинути відповідальне ставлення до особистої безпеки й безпеки інших. У процесі виконання завдання, дитина вчитиметься розпізнавати ситуації небезпеки, визначати осіб, які можуть надати допомогу, описувати приклади діяльності служб допомоги в небезпечних ситуаціях та ідентифікувати їх телефони, демонструвати, як просити про допомогу.

Інтернет: безпечно/небезпечно. Розвиваємо критичне мислення. Це завдання допоможе дитині розвивати інформаційно-комунікаційну компетентність, навички безпечного й етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні й інших життєвих ситуаціях. Дитині пропонується прочитати твердження та поставити біля кожного позначку: «безпечно»/«небезпечно».

Кожне завдання можна роздрукувати на звичайному або кольоровому принтері та використовувати необмежену кількість разів.

Джерело

#ГарячіТелефони




16 днів проти насильства

 

Щорічно в Україні, з 25 листопада до 10 грудня включно, проводиться Міжнародна кампанія «16 днів проти насильства», яка з 1991 року підтримується міжнародною спільнотою. Акція в Україні розпочинається

25 листопада в Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок.

Основними завданнями акції є:

§  привернення уваги громадськості до актуальних для українського суспільства проблем подолання насильства в сім’ї, протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми, гендерного насильства та забезпечення рівних прав жінок і чоловіків;

§  активізація партнерського руху органів державної влади, державних закладів, громадських організацій щодо викорінення домашнього насильства;

§  проведення інформаційних кампаній з метою підвищення обізнаності населення України з питань попередження насильства в сім'ї, жорсткого поводження з дітьми, формування свідомості всіх верств населення  щодо нетерпимого ставлення до насильства;

§  формування свідомості усіх верств населення щодо нетерпимого ставлення до насильства.

Дати початку та завершення Кампанії вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.

Шістнадцятиденний період кампанії охоплює наступні важливі дати:

25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок. Офіційно цей день був оголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 1999 році.

§  1 грудня – Всесвітній  день боротьби зі СНІДом.

§  2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством.

§  3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями.

§  5 грудня – Міжнародний день волонтера.

§  6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі.

§  9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією.

§  10 грудня – Міжнародний день прав людини.

Цьогоріч девіз кампанії «Розфарбуємо світ в помаранчевий колір: покоління рівності виступає проти зґвалтувань».

Метою цієї кампанії  є  привернення уваги громадськості до проблем зумовленого насильства. У рамках цієї міжнародної акції, з 25 листопада до 10 грудня, Будинок Уряду України буде підсвічено помаранчевим кольором у темну пору доби.

Задля підвищення обізнаності українців з питань протидії домашньому насильству та з метою формування нетерпимого ставлення громадян до  будь-яких форм насильства за ознакою статі керівників установ Солом’янського району м. Києва, які дотичні до проведення заходів з питань запобігання та протидії домашньому насильству, запрошуємо долучитися до проведення цієї кампанії шляхом встановлення помаранчевого підсвітлення на адміністративних будівлях та будівлях різних форм власності.

 

24 листопада, 2020

#ОнлайнКонсультаціяБатькам

 Розвиток креативності підлітків


Креативність (лат. Сreatio – створення) – здатність породжувати незвичайні ідеї, відхилятися від традиційних схем мислення, швидко вирішувати проблемні ситуації
Креативність – це така активність, яка втілюється в продуктах творчості

Риси творчої дитиниОтже, творчість — це засіб власного духовного розвитку особистості, це можливість робити кожен день життя цікавим і неповторним. А креативність — це рушій прогресу.
Отже, якщо ми навчимо дітей бути творцями, то розв’яжемо багато проблем одночасно — починаючи від культурного і технічного зростання нації і завершуючи соціальною сферою .
В творчості людина реалізує в усій повноті свої знання, уміння та здібності, а отже отримавши можливості випробувати себе в різних видах діяльності, наочно переконуються в наявному арсеналі знань, умінь та здібностей і цим самим адекватно оцінює свої можливості, що безумовно сприяє в майбутньому правильному вибору професії.

Как развить творческие способности
Підлітковий вік… Діти у цей період швидко змінюють свої інтереси. Одне захоплення витісняє інше, не давши йому зміцнитися. Чим менше інтерес, тим легше він заміняється. Інтерес може і зовсім зникнути тому, що якось сама собою вичерпується справа, що займала; дитина доходить до меж, доступних їй. Підлітки кидають улюблені заняття тому, що в них з'являється вікова вимогливість до себе, їх вже не задовольняють абиякі результати роботи, а кращих вони домогтися не можуть. Це час, коли керують інтереси товаришів, підлітки цілком під їхнім впливом. Колишні захоплення вважають “дитинством”, а новим ще не час. Звичайно це інтереси досить пасивні. Немає внутрішньої причетності до науки, до предмету, що цікавить, немає внутрішнього обов'язку знати все про предмет. Трапиться стаття, прочитають, а спеціально шукати не стануть. Є рух: увесь час щось нове.
Є й така група підлітків: ті, хто втратив дитячі інтереси і не знайшов нові, гідні його нинішнього віку. Утворився вакуум: його заповнюють час, проведений в пустих розмовах з однолітками, перегляд телепередач та читання книжок, що не приносять жодної користі.
Це самий відповідальний період. Час, коли інтереси зв'язують з майбутньою професією. Пора визначатися, вибір інтересу обмежується свідомістю власних можливостей. Час сумнівів. Одні коливаються, інші хапаються за книги, читають спеціальну літературу, для третіх питання вже 15 давно вирішене й у душі вони вважають себе фізиками, лікарями, танцюристами. Іспити ці не тільки для дітей. Якщо до 10 класу в дитини ясно визначилась схильність, якщо він любить обрану справу, то виходить, що уся стратегія виховання була правильною й успішною. Зміст її життя складе праця, що приноситиме задоволення.

Що ж можуть батьки у розвитку креативності своїх дітей?

Піднятися до дитини
Как смотреть с ребенком фильмы на английском - mama.ruСьогодні, на жаль, більшість батьків, зайняті та втомлені повсякденними життєвими клопотами, неуважні до проблем своїх дітей, тож обмежують свій виховний вплив лише заборонами та проявом невдоволення поведінкою дитини.
Інша крайність – занадто амбітні, не в міру заклопотані успіхами своїх дітей. У таких сім’ях, вимоги до дітей завищені, їхніх можливостей не знають та не розуміють. Можливо, що такі батьки колись самі не реалізували себе в якійсь сфері діяльності й настирливо нав’язують свої нездійснені мрії синові чи доньці.
Тож варто шукати золоту середину: намагатися піднятися до своєї дитини, зрозумівши її душу, рости разом з нею і завдяки їй, виховувати її, виходячи зі здрового глузду та її індивідуальних особливостей. Потрібно розширювати свої педагогічні знання й уміння, звертатися до спеціальної літератури, встановлювати тісний і постійний контакт з педагогом, іншими батьками й разом розробляти єдину стратегію розвитку дитини.
Маємо розуміти: задатки дитини можуть не стати визначними здібностями, якщо батьки своєчасно не помітили їх, не допомогли дитині розвинутися.
Тож, підтримаймо своїх дітей на шляху їх успішного зростання й особистісного становлення! Розвивайте їх особистісні інтереси!

Спонукати до творчого розв’язання буденних ситуацій
Творческие способности разных знаков зодиакаКожна, навіть сама буденна, ситуація з життя дитини – чудова нагода для розвитку її творчих, інтелектуальних здібностей. Батькам лише треба спрямувати підлітка, підштовхнути його до самостійного відкриття. Спостерігаючи за дитиною під час вирішальних для неї ситуацій, можна переконатися, як зосереджено, напружено працює її розум і як швидко при цьому вона розвивається.
Не варто боятися перевантажити чи перевтомити дитину, із самого початку надавайте їй більшу свободу при виборі діяльності, способів роботи, чергування справ, визначення часу виконання завдань, навантаження тощо. При цьому, надаючи дитині, розумну, доброзичливу допомогу. Але ж тільки не перетворювати свободу в безкарність, а допомогу – в звичайну підказку!
Не робіть за дітей те, що вони самі можуть зробити, не думайте за них, якщо вони можуть додуматися самі. Коли дитина сама знаходить вихід із ситуації усі щасливі – підліток, який самостійно зробив відкриття, батьки, які його підбадьорили, підтримали, проявили щиру зацікавленість, надихнули на раціональні дії.
Головне пам’ятати: не заслужена похвала може тільки завдати шкоди.
Блог учителя історії Стешенко С.Т.: Поради батькам і учням

Також
1. Забезпечте необхідним інвентарем. Перед тим як віддати дітей в гурток чи студію, оцініть свої фінансові можливості. Дуже погано, якщо дитина почне займатися, наприклад, живописом, але ви не зможете їй купити необхідні фарби.
2. Заохочуйте в усіх починаннях. Під час навчання діти стикаються з проблемами і невдачами. Хваліть і заохочуйте бажання рухатися далі, навіть якщо щось не виходить.
3. Проявляйте інтерес до занять дитини. Мама і тато - це перші глядачі і перші судді. Не шкодуйте часу, щоб порадіти за перші успіхи дітей.
4. Не йдіть шляхом проб і помилок. Не варто намагатися розвивати кілька талантів і здібностей відразу, така різноманітність призведе лише до того, що дитина ні в одній зі сфер не досягне успіху.
5. Не ведіться на відмову. Дитина, яка любила малювати і марила стати художником, відмовляється відвідувати ізостудії. Причиною такої поведінки бувають конфлікти в групі, невміння перебувати в соціумі, страх та інше. Спробуйте розібратися в ситуації, ніж відразу заривати талант у землю.
6. Не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Якщо хтось малює краще, не ставте його в приклад. Картини Ван Гога теж не всім подобаються.
7. Не ставте на талант дитини, як на бізнес, всі свої очікування. Ви 7 років оплачували відвідування музичної школи, купували дорогі інструменти, терпіли нескінченні симфонії вдома, а син або дочка не стали великим музикантом? Нічого страшного, адже це досвід і вміння дитини. Вони неодмінно їй були корисні і цікаві, якщо вона обрала своє хобі сама.
8. Намагайтеся знайти в дитині те, за що його можна похвалити, а не те, за що посварити.
9. Не бійтеся зробити вид, що ви чогось не розумієте, не бійтеся зізнатися в тому, чого самі не знаєте, всьому завжди можна і потрібно знайти розумне обґрунтування.
10. Пам’ятайте, що невдачі в житті бувають двох типів – недолік любові і занижена самооцінка. Щоб їх уникнути, підліток особливо гостро має потребу в почутті власногї гідності, увазі і повазі з боку оточуючих. Просто кохайте і поважайте дітей, і не бійтеся їм показати це.