20 січня, 2021

#ЦеЦікаво

 Досвід арт-одужання

Як і багато людей на землі, на цей цивілізаційний досвід я реагувала по-різному. Розуміючи, що в ньому багато страху за життя і багато панічних настроїв, які вирвалися назовні від страху невідомості й внутрішнього безсилля планувати своє майбутнє.
І ось не відчуваючи смаків і запахів цілий місяць, після непростого процесу, вирішила розповісти про арт-методи, що підтримували мене під час зцілення. Але перед цим кілька слів про сам процес.
Розпочну спочатку
1. Заперечення. Бачила багатьох людей, які істинно вірячи, що вірусу немає — не хворіють. Ось по вірі людям і дається. Оскільки я вірила, що вірус є, вдивлялася у Світ із завданням контакту з ним і підтвердженням своєї віри — захворіла.
Мій простий висновок: віриш — захворієш! Перехворівши, набагато легше зняти напруження, ніж чекати зараження. Досвід дає знання!
2. Вибір — вижити або померти. Люди, які захворіли, ведуть боротьбу не з вірусом, а зі своїми думками на тему «а чи хочу жити взагалі»? І ті, хто хотів померти — скористалися цим шансом. Я ретельно вивчала летальні випадки й у кожному знаходила ось таку тріаду: втома від життя, розчарування від своїх смислів, соціальна порожнеча. А ось у кого є сенс жити — і хворіють легше.
3. Страждання — ще один не найлегший аспект хвороби. В один момент, як і всі, я злякалася. Знаючи алгоритми лікування, дуже не хотіла пити антибіотики, заспокоївшись, послухала себе. Чим можу їх замінити? І мені як арт-терапевту на молекулярному рівні прийшла ідея купити новий набір лікувальних фарб — «всі відтінки жовтого», і я пішла з температурою в арт-магазин і зібрала собі набір своїх «жовтих ліків». Було не дуже коректно йти, але дотрималася всіх заходів безпеки для інших. А далі було майже 60 малюнків жовтого. Поки не вийшла на зелений — не зупинилася. Мене нудило й трусило, але до вечора температура і страх зникли. І пішов просто процес, якому ніщо з мого психічного світу не заважало.
4. Безсилля — немов з ніг падаєш по сто разів на день — це змушує лежати. І що ж я помітила: на бажану справу енергія поверталася. Щойно мені треба було йти на кухню готувати — усе, вмираю. Як іду творити — тихо оживаю. Почавши слухати свої бажання, досить швидко повернула потік енергії. Слухай свої бажання — або сам себе знесилюй боротьбою. Що ж я робила в цьому стані? Головних було два процеси — пригадувала море і свій стан на морі, так щоб тіло згадало, як йому було добре. А за першої ж нагоди їхала в ліс, на більш як дві години не вдавалося, але це було безцінно для відновлення.
Отже, тепер поділюся топ-5 арт-методами, які використовувала:
1. Мандали імунітету — просто чорною ручкою у будь-якій зручній ситуації;
2. Багато малюнків жовтим — більше спонтанних і абстрактних;
3. Графічні візерунки;
4. Афоризмотерапія — ловила вислови підтримки;
5. Негарні малюнки — бунтувала в порушенні естетики зображень.
Ось такий протокол арт-методів допоміг мені стати частиною колективного імунітету в умовах пандемічної реальності.
Як впоралися Ви і які методи творчості знайшли для своєї підтримки — пишіть у коментарях.

Немає коментарів:

Дописати коментар