27 листопада, 2021

День пам’яті жертв голодоморів

 27 листопада Україна і світ вшановують 88-роковини Голодомору. Уже традиційно сьогодні о 16 годині українці запалять свічку в пам’ять про жертв геноциду.

У 32-33 роках загинуло до 10 мільйонів людей. Нещодавно дослідники з інституту демографії, проаналізувавши усі архівні документи, які раніше були засекречені, встановили, що жертвами голодомору стали 4 мільйони українців, серед яких мільйон – це діти віком до 10 років. Саме тому вже 24 країни світу визнали голодомор геноцидом українського народу.

За соціологічними дослідженнями, 80% українців визнають Голодомор геноцидом.

В четверту суботу листопада в Україні на підставі Указів Президента Л. Кучми № 1310/98 та Президента В. Ющенка № 431/2007 відзначається День пам’яті жертв голодоморів.

Архів Служби безпеки України презентував матеріали кримінальних справ про Голодомор

16 чоловіків та жінок — українців, американців, британців, голландців, свідків, політиків та науковців – зробили найбільший внесок у справу поширення правдивої інформації про сталінський геноцид в Україні. У ті часи це був великий ризик – люди правди могли одержати тривалий термін ув’язнення в таборах, а радянська пропаганда за межами СРСР їх цькувала і намагалася всіляко дискредитувати.

“Ці люди вірили, що зафіксована ними правда важлива для протистояння злу, яке вбиває мільйони людей. Завдяки їх зусиллям вдалося зберегти інформацію про один із найстрашніших злочинів XX століття – Голодомор. Через багато років ця інформація стала однією з причин краху комуністичного режиму, на руїнах якого постала незалежна Україна”, — сказав історик, голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Британський журналіст Ґаррет Джонс вперше на прес-конференції 29 березня 1933 року заявив про голод в Україні. Згодом опублікував про це в британських та американських газетах близько 20 статей.

Його колега по фаху Малкольм Маґґерідж друкував у газеті “The Manchester Guardian” репортажі з охопленої голодом України.

Український письменник  Улас Самчук видав у 1934 р. у Львові  роман «Марія» –  перший художній твір про Голодомор.

Американський журналіст та історик Вільям Генрі Чемберлін відвідав Україну, після чого в 1934 році оприлюднив факти Голодомору в книзі “Залізна доба Росії”.

Прем’єр-міністр Норвегії і Президент Ради Ліги Націй  Йоган Людвіґ Мовінкель у 1933 р. ініціював обговорення проблеми голоду в Україні на засіданні Ради Ліги Націй і закликав зробити все можливе для допомоги потерпілим.

Харківська вчителька Олександра Радченко під час Голодомору вела щоденник, за що наприкінці 1945 р. отримала вирок — 10 років у таборах ГУЛАГу.

 За ведення щоденника колгоспному сторожеві з Харківщини Нестору Білоусуінкримінували “контреволюційні думки та підрив колгоспного ладу” і засудили на 6 років у таборах ГУЛАГу.

Селянин-фотоаматор із Донеччини Марко Желізняк зафіксував на плівку розкуркулення та відбирання хліба і згодом написав коментарі до збережених знімків.

Митрополит Греко-католицької церкви Андрей Шептицький у посланні “Україна в передсмертних судорогах” 24 липня 1933 р. закликав християн всього світу поширювати правду про Голодомор і надавати допомогу.

Українка-депутатка польського Сейму Мілена Рудницька домоглася, щоб справу Голодомору в Україні винесли на розгляд Ліги Націй та Міжнародного Червоного Хреста.

Колишній радянський функціонер Віктор Кравченко в 1944 р. зумів утекти на Захід і видав бестселер “Я обрав свободу”. У книзі він описав колективізацію, Голодомор, Великий терор, свідком яких був.

Американський юрист  Рафаель Лемкін, що винайшов термін “геноцид”, був першим із фахівців міжнародного права, хто визначив злочини комуністичного режиму проти українців саме як геноцид — у промові 1953 року в Нью-Йорку.

Британський історик Роберт Конквест написав одне з найбільш ґрунтовних досліджень про Голодомор – книгу “Жнива скорботи” (1986 р.).

Американський історик Джеймс Мейс у 1986–1987 роках очолював Комісію Конгресу США зі збору свідчень очевидців голоду. Продовжив дослідження, живучи в Україні.

Українські публіцисти Володимир Маняк і Лідія Коваленко-Маняк першими в радянській Україні почали досліджувати Голодомор. Із 1987 р. вони зібрали документи та свідчення понад 1000 очевидців геноциду й видали книгу-меморіал.

Немає коментарів:

Дописати коментар